Як нині виглядає життя в Криму після 2,5 років окупації українського півострова Росією? Які перспективи розвитку ситуації і що може зробити Євросоюз та міжнародна спільнота, аби протидіяти репресіям проти кримських татар та відновити тему повернення півострова у склад країни над Дніпром?
2 грудня у Варшаві про це дискутували учасники дебатів під назвою «Крим після анексії: чорна пляма на совісті Європи». Серед гостей зустрічі був цьогорічний номінант на премію ім. Андрія Сахарова, яку щороку присуджує Європарламент, відомий лідер кримськотатарського народу, колишній дисидент Мустафа Джемілєв.
Він вкотре нагадав про постійне посилення репресій та переслідування кримських татар на українському півострові. Все частішими стають випадки залякування, затримання, обшуків, викрадень та зникнення людей. Джемілєв наголосив, що у зв’язку з цією ситуацією багато осіб, не тільки кримські татари, змушені покидати рідні домівки на півострові:
«Росіяни добре зрозуміли, що з кримськими татарами вони ніколи не домовляться, тому тактика зараз скерована на те, аби змусити кримських татар покинути терени Криму. Незважаючи на наші постійні заклики до наших співвітчизників про те, щоб вони залишалися в Криму, щоб перечекали цю окупацію, люди дуже виправдано, але говорять: ви ж не можете гарантувати, що завтра мою дитину не викрадуть і не вб’ють. Тому на сьогоднішній день з окупованого Криму виїхало 50 тис. людей. З них приблизно половина – кримські татари».
Мустафа Джемілєв додав, що при цьому на територію півострова привозять людей з континентальної частини Росії, тобто громадян Російської Федерації.
facebook.com/epwarszawa/Parlament Europejski - Biuro w Polsce
Адвокат і захисник прав людини в Криму Еміль Курбедінов підкреслив, що на півострові триває війна з «інакомисленням», тобто з тими, хто проти анексії Криму. Як додав він, ситуація постійно погіршується, траплялося навіть, що людей, котрі проти окупації, запроторювали до психіатричних лікарень.
«Перші два роки ми з друзями спостерігали, що багато готелів, які належали кримським татарам, просто стояли порожніми. Туди ніхто не приїжджав, туристів не було. Але були люди, котрі там жили і десятиріччями намагалися покращити свій побут. Були ті, хто добудовував свої будинки, але припинили це робити. Таких життєвих прикладів дуже багато», - пригадав Курбедінов.
У ході дебатів було підняте питання про можливі шляхи боротьби кримських татар проти російської окупації. Мустафа Джемілєв нагадав, що кримські татари ніколи не вдавалися до силових методів протесту, водночас енергетична блокада Криму була необхідною. Так цю ситуацію прокоментував експерт Войцєх Кононьчук з Центру східних досліджень у Варшаві:
«Ще у 2014 році кримські татари зрозуміли, що для того, аби не підтримувати кримську окупацію, необхідно заблокувати ввезення товарів та поставки електроенергії. Це спричинило великі проблеми у жителів півострова. Звичайно, такий підхід може викликати протиріччя. Не всі кримські татари, котрі живуть в Криму, погодилися із такою політикою. Однак, беручи до уваги дуже невеликі можливості Меджлісу на вигнанні та української держави, це ті інструменти, якими вони володіли і було необхідно їх використати».
Правозахисник Лєнур Керимов з Гельсінського фонду з прав людини у Варшаві звернув увагу, що багато осіб, котрі нині живуть в Криму – це ті, хто вважає, що «їм усе винні». Росіяни, котрих привезли останнім часом на півострів, зайняли кримськотатарські домівки. При цьому він наголосив, що кримські татари всім, що мають і чого досягли, завдячують тільки самим собі.
«Це люди, котрі забрали наші домівки. Вони чекають, що хтось їм зробить добре. У референдумі вони голосували за Росію, бо вважали, що прийде Росія і їм стане краще жити: піднімуться зарплати, пенсії. Так і сталося, ось тільки ненадовго. На відміну від них, кримські татари, коли почали після депортації повертатися на півострів, мусили будувати все з самого початку. Нам ніхто нічого не давав. Майже все, що ми маємо, завдячуємо тільки власній ініціативі та працьовитості. У ситуації, що зараз існує в Криму, ті особи, які забрали наші домівки, перебувають у гіршій ситуації. Бо кримські татари дадуть собі раду. Ми маємо дуже тісні родинні зв’язки. Знаємо, що якщо комусь буде погано, то завжди можна отримати допомогу від родичів та сусідів. А у випадку нащадків росіян, яких привезли на півострів, цього, безсумнівно, немає. І це, у цьому всьому нещасті, мене втішає», - відзначив він.
facebook.com/epwarszawa/Parlament Europejski - Biuro w Polsce
Лєнур Керимов додав, що список зниклих безвісти осіб в Криму збільшується. Подібну тактику, хоча більшого масштабу, Москва застосовувала у Чечні. Він зазначив, що Росія змушує виїздити кримських татар з Криму, водночас заохочуючи росіян оселятися на півострові. Керимов додав, що Росія застосовує різні методи, щоб змусити кримських татар виїхати з півострова.
«Населення Севастополя збільшилося у кільканадцять тисяч осіб у перше півріччя після анексії тільки за офіційними даними. Нині цей процес постійно посилюється. Нині також великою проблемою для кримських татар є призов до армії – існує ризик для призовника, що його повезуть в Україну, в Донбас, аби він там воював проти своїх. Якщо не хоче служити – мусить виїхати з Криму. Тоді він вчиняє злочин з погляду російської влади, а відтак не може повернутися», - зазначив Керимов.
Войцєх Кононьчук з Центру східних досліджень наголосив на тому, що Росія нині спекулює та веде пропаганду про екстремізм та можливі зв’язки кримських татар з так званою «Ісламською державою». Питання у тому, каже він, чи світ піддається на російську пропаганду.
«Російська пропаганда, скерована до Заходу, на жаль, часто дуже ефективна. За останнє десятиліття Росія дуже розбудувала інструменти впливів на Захід на чолі із телеканалом Russia Today – рупором Кремля, який постійно повторює, мовляв кримські татари пов’язані з ісламським естремізмом, що є неправдою. Кримські татари вели мирну боротьбу за свободу і справедливість впродовж десятиліть. Ані в часи СРСР, ані після 1991 року на півострові не було жодного прикладу тероризму або насильства з їхнього боку», - сказав експерт.
facebook.com/epwarszawa/Parlament Europejski - Biuro w Polsce
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв наголосив, що Європейський Союз та міжнародна спільнота повинні продовжувати тиснути на Росію, аби Москва поважала міжнародне право. На його думку, необхідно також посилювати санкції проти Кремля. Політичний і громадський діяч також застеріг від проштовхування деякими країнами Спільноти ідеї про скасування економічних обмежень:
«Після окупації Криму я відвідав кількадесят країн, виступав перед різними парламентами, зокрема італійським, де мені розповідали, наскільки важкими є ці санкції для Італії та скільки мільйонів євро вони втрачають через ці санкції. А я говорив і повторюю – свобода та світовий лад вартий того, аби за нього платити. Якщо ми не заплатимо зараз, то пізніше будемо платити вдесятеро більше не тільки грошима, але і людськими життями».
Учасники дискусії наголосили, що для переслідуваних національних меншин в Криму найважливішими нині є пам’ять та солідарність з боку Європи та світу.
Зустріч ««Крим після анексії: чорна пляма на совісті Європи» організували у зв’язку із врученням нагороди ім. Андрія Сахарова 2016 Інформаційне бюро Європейського парламенту у Польщі та Гельсінський фонд з прав людини.
Т.А.