18 листопада Центральна виборча комісія Молдови оголосила офіційні результати президентських виборів, проголосивши Іґора Додона переможцем. Але європейські політики не скоро познайомляться з новим главою держави Молдови, адже в першу закордонну подорож він збирається їхати до Москви. І це добре показує, у якому напрямку він хоче вести свою країну. А ще недавно Молдову вважали «історією успіху» у групі держав Східного партнерства у рамках Європейського Союзу, який завдяки цьому проектові хотів наблизити Кишинів до Спільноти. То ж чи віддаляється Молдова від Європейського Союзу та чи слід очікувати повернення Росії на «вільні поля» Східної Європи?
У результаті другого туру президентських виборів в Молдові екс-комуніст та проросійський кандидат Іґор Додон переміг свою суперницю, кандидатку від правих проєвропейських сил Майю Санду (52,18% проти 47,64% голосів).
Під час передвиборчої кампанії Додон обіцяв дружбу з Росією та повне відновлення з нею економічних відносин, навіть вступ до Євразійського союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Політик говорив також про федералізацію Молдовської Республіки. Крім того, переможець виборів обіцяв скасувати угоду про асоціацію з Євросоюзом, яка відкрила безвізовий в’їзд до ЄС громадянам цієї держави. А під час теледебатів у жовтні Іґор Додон також заявив, що Крим належить Росії.
Кшиштоф Ренік з міжнародної редакції Польського радіо вважає, що вибір Додона на посаду президента був досить передбачуваним:
«По-перше, проєвропейський курс Молдови не приніс великого покращення життя пересічних молдаван. Молдову хвалили політики у Брюсселі, натомість звичайні жителі задумувалися – як це можливо, що європейські політики так хвалять Молдову, адже ми тут добре знаємо, що в країні панує велика корупція, рівень життя не зростає, є багато інфраструктурних проблем, а в політиці також скрізь корупція. У зв’язку з цим виникає питання – куди ми маємо йти? До групи держав, які хвалять подібну корумповану систему, яка не приносить розвитку?»
Але є ще і друга сторона медалі. У результаті підписання угоди про асоціацію та виконання Кишиневом усіх вимог, Брюссель скасував Молдові візи. А відтак, з 2014 року молдавани почали вільно подорожувати до країн ЄС. Цим могли похизуватися навіть не усі країни Південної Європи, - звертає увагу оглядач.
«Подорожуючи до Європи, молдавани почали зауважувати позитивні сторони європейського життя. Це, зрештою, досить показово відобразилося у нещодавньому голосуванні. Різниця між Іґором Додоном та Майєю Санду, яка була його суперницею в другом турі президентських виборів, була в цілому невеликою – лиш декілька відсотків. Отже, говоримо не про розгромну перемогу політика, який походить з колишньої комуністичної, а нині соціалістичної партії», - каже Ренік.
Журналіст при цьому нагадує, що Додон анонсував здійснити свій перший візит до Москви. Хоча пізніше додав, що вже друга поїздка відбудеться до Брюсселя. Польський оглядач відзначає, що нині Молдова втрачає на тому, що не може торгувати у повному обсязі з Росією, для якої торгівля – це один з інструментів російської політики.
«Зараз з Кишинева надходять сигнали, що Додон і соціалістична партія Молдови хоче покращення відносин з Росією, хоче зробити так, аби експорт молдавських продуктів до Росії і в цілому на пострадянський простір не знижувався. Слід відзначити, що цей експорт впродовж останнього року зменшився на 17%, що для такої невеликої країни як Молдова, дуже болісне. Натомість парадоксально, але зростання експорту до ЄС, який мав стати плюсом угоди про асоціацію, склало тільки 1,7%. У зв’язку з цим, ці дані зрівнювати неможливо. Молдова втрачає на тому, що не може торгувати з Росією», - звертає увагу експерт.
Варто згадати, що у контексті захоплення Криму та війни в Донбасі так звана концепція «Новоросії» і «Русского мира» Путіна сягала молдовського кордону, аж до південної автономії у складі Молдовської Республіки - Гагаузії, відомої своїми сепаратистським настроями. За словами Кшиштофа Реніка, саме гагаузи, а також жителі північних регіонів Молдови забезпечили перемогу Додону:
«Перемога Іґора Додона є заслугою значною мірою гагаузів (99% тих, хто має право голосу, проголосували за екс-комуніста – ред.). Ще одна етнічна група, котра мешкає у північних регіонах Молдови і забезпечила йому перемогу, має українсько-російське походження. Це радше не пов’язано з їхньою українською або російською приналежністю, а скоріше з їхнім радянським мисленням. Згадаймо, що великі верстви молдовського суспільства піддавали такому способу мислення: за Радянського Союзу було, можливо, бідно, вбого, але стабільно. Нова дійсність, зближення до Європи, вимагає більшого суспільного та економічного руху, мислення про власне життя. За Радянського Союзу не треба було багато думати про власне життя, бо про все мала думати комуністична партія і радянська влада».
Водночас політолог Адам Бальцер з інституту Wise-Europa підкреслює, що результат виборів у Молдові – це наслідок великого розчарування молдаван Євросоюзом. Впродовж тривалого часу правлячі еліти під гаслами зближення із Заходом розбудовували мережу корупційних схем. Це показали також раніше проведені соцопитування:
«Якщо порівняти підтримку Європейського союзу та Євразійського Союзу, то, на жаль, серед молдаван помітна перевага останнього. Приблизно 50% проти 30%. Половина молдаван хотіли би також повернення Радянського Союзу. 2/3 молдаван відчуває велику симпатію та захоплюється Путіном. На жаль, така дійсність».
Натомість, експерт Центру східних досліджень (OSW) Каміль Цалус не очікує радикальних кроків з боку нового глави держави Молдови:
«У першу чергу, Іґор Додон походить з молдовського олігархічно-кланового істеблішменту і він передусім відстоює власні інтереси. Він дуже добре розуміє, що скасування угоди про асоціацію, зокрема про розширену і поглиблену торгівлю, закінчилося би для Молдови дуже серйозними негативними економічними наслідками. Він цього просто не може собі дозволити».
Каміль Цалус звертає теж увагу на дуже добрий результат прозахідної політик Майї Санду, що свідчить про те, що дуже велика частина молдаван хоче зміни пануючої в їхній країні олігархічно-кланової системи.
То ж, на думку експертів, Молдова під керівництвом Іґора Додона буде «маневрувати» у напрямку Москви. Однак при цьому, Додон добре знає, що гроші лежать в Брюсселі. А Москва нічого нікому безкоштовно ніколи не давала. Пригадаймо, що така багатовекторна політика між Заходом і Сходом, на якій намагався балансувати екс-президент України Леонід Кучма, нічого доброго не принесла.
Додам, що Молдова – це парламентська країна, а тому повноваження президента там невеликі. Президентські вибори були більшою мірою підготовкою до парламентських виборів, що відбудуться за два роки.
IAR/PR1/Т.А.