Гостем Польського радіо у п’ятницю був віце-спікер Сенату, Адам Бєлян.
Вашій увазі пропонуємо фрагменти розмови, що стосуються ситуації в Україні.
Ще вчора Ви були в Україні, в регіоні, охопленому війною. Як виглядає ситуація на Донбасі?
– Так, позавчора та у вівторок, разом з делегацією Парламентської асамблеї НАТО я був в Україні. До складу цієї делегації входило кільканадцять осіб з восьми країн – членів НАТО. Ми були в Дніпрі та Дніпропетровській області, отже досить близько до воєнної зони, але не в самому Луганську та Донецьку, де іде війна. Я можу підтвердити, що там ведеться регулярна війна. Ці всі евфемістичні формулювання, які вживають у Європі, типу: антитерористична операція, сепаратисти – вони неправдиві.
Тобто, не вдається там утримати перемир’я?
– Утримати перемир’я не вдається. Щодня до лікарні в Дніпрі привозять чергових поранених, які травмовані від пострілів тяжкої артилерії. І це є російська артилерія, розміщена в околиці Донецька та Луганська. На території цих двох областей маємо справу з регулярною російською армією, і це, просто, російсько-українська війна. Мене це не здивувало: нам показували супутникові знімки, докази присутності росіян в Україні, але це викликало велике враження у членів делегації, особливо політиків з Франції, Португалії, які на щодень не стежать за ситуацією в Україні.
Проросійські сепаратисти заявляють, що вбили 15 іноземних найманців, у тому й поляків, які воювали по українській стороні. Київ не коментує цієї інформації. Але чи ми можемо це прокоментувати? Чи поляки заангажовані у цей конфлікт?
– Основним інструментом у цій війні, яку ведуть росіяни, є пропагандистська війна. Росіяни є в цьому знамениті. Ми також бачимо це щодня: присутність російських тролів в Інтернеті, які негайно публікують коментарі, що стосуються війни в Україні. Росіяни інвестують багато засобів в інформаційну війну у США, Німеччині. Отже, тим більше, у таких важливих для них країнах як Польща ці засоби є суттєвими. І елементом такої пропагандистської війни є різного роду конференції. (…) Звичайно, немає мови про те, щоб у цьому конфлікті брали участь будь-які польські солдати. Польща підтримує Україну лише своїм досвідом, доставляє медичні засоби – до речі, українці дуже цього потребують і знову до нас зверталися про те, щоб таку допомогу збільшити, оскільки їм бракує засобів на основну медичну опіку для поранених.
Чи, на ваш погляд, у рамках «нормандського формату» можливо вирішити конфлікт в Україні? Лідери Франції, Німеччини, Росії та України наразі мають іншу проблему: не можуть знайти часу, щоб зустрітися один з одним.
– Саме, відкликано саміт у Парижі, який мав бути черговим етапом на шляху до реалізації Мінських домовленостей. Слід пам’ятати, що головний пункт Мінських домовленостей – це ущільнення українсько-російського кордону, щоб через нього не перевозили військову техніку. Адже сьогодні в Україні є сотні, якщо не тисячі штук російської техніки, якої в Україні до того не було. Отже, це не сепаратисти купили цю техніку, тільки її нелегально доставляє Росія. Це є тяжка артилерія, броньовані машини. Цей кордон, просто, не є щільним, і в цьому сенсі порозуміння з Мінська підвели.
Чи є шанси на те, щоб Польща приєдналася до нормандського формату?
– Коли створювався цей формат, тоді польська дипломатія не була настільки активною, за часів правління президента Коморовського та міністра Сікорського, чи Схетини (бо, здається, тоді Ґжегож Схетина був міністром закордонних справ), щоб ми стали учасниками цього формату.
І я не бачу причин, щоб ми до нього тепер силоміць приєднувалися. Відповідальність за фіаско цього формату мусять взяти на себе наші західні партнери, німці і французи, котрі дипломатичним шляхом повинні чинити тиск на Росію, щоб вона виконала цю основну умову порозумінь з Мінська, тобто ущільнення кордону. Якщо так не станеться, я собі не уявляю, щоб Євросоюз скасував санкції щодо Росії.
Це була розмова з віце-спікером Сенату, Адамом Бєляном.
опр. Л.З.