Безумовно у Варшаві Північноатлантичний союз має виконати неабияке завдання. Тим паче, що з моменту закінчення холодної війни, НАТО не зіткнулося з настільки серйозними проблемами, як зараз: анексія Криму і війна на Донбасі, війна в Сирії, тероризм і міграційна криза, все це відбувається тут і тепер. Тому варшавський саміт Альянсу є найважливішим самітом Північноатлантичного союзу від початку 90-тих років – наголошує вашингтонський аналітик Ян Бжезінський.
«На попередніх самітах, НАТО займалося операціями, які фактично здійснювалися далеко від кордонів Альянсу, і обговорювало довгострокові оборонні можливості. Натомість цей саміт стосується подій, які відбуваються саме тут і саме зараз. Перед нами дуже серйозний виклик на схід від кордонів Польщі та країн Балтії, і на південь від Туреччини, Італії, Франції та Іспанії» - каже експерт.
Нині основним викликом для НАТО є загроза з боку Росії, яка відкрито стає дедалі більш агресивною. А отже, якщо Альянс, згідно із заявами, розмістить на своєму східному фланзі 4 батальйони, Польща підвищить рівень своєї безпеки. Хоч, як підкреслює колишній держсекретар у Пентагоні Ян Бжезінський, це звичайно будуть малі сили в порівнянні з тими, які має Росія в своєму західному окрузі, але натовські батальйони можуть стати ефективним інструментом відлякування. Американський експерт звертає однак увагу, що зміцнення східних кордонів НАТО, аж ніяк не повинно означати, що Альянс визнає і погодиться на творену Росією зону непевності і дестабілізації в Україні, Грузії чи Молдові.
Голова Фонду Маршала Карен Донфрід додає до цього, що в обставинах дуже напруженої міжнародної ситуації НАТО повинно показати свою єдність, підтвердити, що загроза зі сходу та загроза з Близького Сходу і Африки так само важливі. Американська експертка наголосила, що зміцнення безпеки країн східного флангу НАТО має практичне значення та суттєвий символічний вимір, оскільки йдеться про відлякування потенційного агресора. «Я думаю, що це буде дуже важливе послання для Росії - що вона не повинна дражнити союзників НАТО, що Польща, країни Балтії чи будь-яка інша країна НАТО - це не те ж саме, що Україна, оскільки існує п’ята стаття Північноатлантичного договору щодо гарантій спільного захисту, і стосується вона всіх членів Союзу. США та Канада дуже поважають це правило» - нагадала американська експерт.
Звичайно, Росія здійснюючи чергові провокації, чи то на морі, коли її кораблі небезпечно наближалися до натовських кораблів, чи теж черговий раз порушуючи повітряний простір країн Альянсу, постійно наголошувала, що це НАТО її провокує, що НАТО посилює агресивну активність при державних кордонах Росії, і що, нарешті, НАТО, своїм рішенням щодо розміщення батальйонів на східному фланзі, порушило угоду з Росією з 1997 року. Як звертає увагу політолог і експерт з питань міжнародної безпеки професор Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, – Росія послідовно ламає всі міжнародні угоди, і черговий раз вводить елемент дезінформації. «Порозуміння між НАТО і Росією з 1997 року не було зобов’язанням а лише декларацією, яка брала до уваги умови, що існували тоді. Нині, натомість, Росія, своєю агресивною поведінкою, сама змінила ці умови» – звертає увагу професор Журавський вель Ґраєвський.
У тому, що НАТО має обов’язок реагувати на поведінку Росії переконаний також політолог Яцек Раубо, експерт з польського військового порталу Defence24. За його словами, НАТО було і буде захисним союзом, тим часом Росія будує тактику застосування зброї масового знищення, і продовжує використовувати агресивну політику щодо України. «Росія змінила ситуацію в регіоні і веде власні дії. З Росією треба вести переговори, треба дискутувати, але все це має відбуватися з позиції Альянсу, який знає свою вартість і здатність відлякування та водночас приймає рішення, котрі мають вагоме значення для його власних членів» - зазначає експерт.
У такій ситуації, як заявляє міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, аж ніяк не можна плекати ілюзій про мирні наміри Росії. «Було б абсурдно, якби хтось не пам’ятав про військові дії проти Грузії, України, в Криму та Донбасі, а також про військове втручання Росії в Сирії. Крім того, є ще інциденти й провокації російських літаків у Балтійському морі. Росія весь час веде імперську політику, ворожу до Західного світу, бо це зручно для її внутрішньої політики. Бо ж уявімо собі, що трапилося б, якби Путін, згідно з правдою, сказав своїм громадянам, що НАТО не загрожує Росії? Тоді росіяни почали б вимагати, аби президент організував державу, і щоб проводилися реформи» - вказує керівник польської дипломатії.
Тому нині, ще до початку саміту НАТО, відбулася зустріч експертів з питань безпеки з кільканадцяти країн світу. Президент Анджей Дуда промовляючи на цій зустрічі, черговий раз нагадав про роль Альянсу. «Північноатлантичний союз, під час нинішнього саміту у Варшаві, повинен проявити свою єдність, солідарність та цілеспрямованість у реалізації своєї основної мети. Ми спільно маємо привести до того, щоб кожен, кому впаде на гадку спокуса вдатися до закону сили, миттєво зрозумів, що це просто невигідно» - підкреслив очільник Польщі.
Президент зазначив, що події останніх років, зокрема, анексія Криму й конфлікт в Донбасі, війна в Сирії, тероризм і масові міграції нанесли сильний удар у наше переконання щодо стійкості і стабільності існуючого міжнародного ладу. А тому, основним завданням НАТО є захист миру.
Українське питання, учасники варшавського саміту обговорюватимуть у суботу.
Загалом, у натовській зустрічі на верхах беруть участь делегації з 54-х країн та 11-ти міжнародних організацій таких як ЄС, ООН чи Світовий Банк. Окрім держав-членів Альянсу на саміт прибули Грузія, Афганістан, Йорданія, які співпрацюють із Союзом. Уперше участь бере й Чорногорія, яка в даний час має статус спостерігача в НАТО, але протягом декількох місяців повинна стати новим, 29 членом Північноатлантичного союзу.
Лідія Іванюх