У понеділковому тижневику «Do Rzeczy» опубліковано статтю «Уряд Громадянської Платформи та Польської Селянської партії слідкував за журналістами» зі списком журналістів, за якими, минулими роками, стежила польська влада.
Про це та про інциндент, що стався з автомобілем президента Анджея Дуди наприкінці минулого тижня, сьогодні, у треті програмі Польського Радіо, висловилися польські публіцисти.
Отже, публіцист тижневика «Do Rzeczy» Цезари Ґмиз оприлюднив список 27 журналістів, за якими вели стеження. Водночас він додав, що таких осіб насправді може бути більше. Серед тих, кого прослуховували, є, зокрема, й публіцисти тижневого видання «Gazeta Polska». Вони писали про корупцію у Верховному суді Польщі. Авторами публікації були Дорота Каня, Самуель Перейра та Давід Вільдштейн.
Як пише портал niezależna.pl, спецслужби за часів правління партій Громадянської платформи та Польської селянської партії могли вести стеження за 48 журналістами. Серед опублікованих прізвищ є й відомий в Україні журналіст-розслідувач і репортер Павел Решка.
Один з журналістів, який опинився у списку Лукаш Важеха з тижневика «W Sieci», наголошує на тому чи стеження та прослуховування відбувалося згідно з законом:
- По-перше, одна справа це політична чи етична оцінка стеження, а інша справа – юридична. Бо можливо, що такі прослуховування були згідні з правом, бо така можливість існувала, - можна протягом короткого часу вести прослуховування особи, яка дзвонить до того, кого прослуховують і її також можна було певний час прослуховувати, як невідому особу. Тобто, це давно відомий метод роботи служб. І це можна було повторювати, бо відомо, що дана особа знову зателефонує до тієї людини, яку прослуховують і так далі. Таким чином можна збудувати довгий ланцюг подібних осіб. І навіть якщо це відбувалося згідно з законом, то це могло б також бути, в політичному сенсі, зловживання владою.
А історія зі мною, вона досить характерна, оскільки я можу зрозуміти, що служби, можливо, мусили вести спостережння, наприклад, за журналістами з крайового відділу газети «Rzeczpospolita» - не знаю чи це було потрібним, ніби там були якісь причини, але для чого слідкувати за такими публіцистами, які не займаються журналістськими розслідуваннями, в тому числі як я. Але ж, ми ведемо перемовини з політиками, з опозицією, і саме такі розмови можуть бути цікавими для спецслужб і хоча це не пов’язано з тими справами, які розпрацьовують служби. Якщо такі факти підтвердяться, то це може стати причиною подання заяви до прокуратури у цій справі, я власне про це й думаю, - каже Лукаш Важеха.
Отже, для чого спецслужби повинні були стежити за журналістами – питання до Мацєя Ґдули з організації «Krytyka Polityczna»:
- Це досить очевидна справа, бо ж спецслужби повинні і хочуть знати якнайбільше, вони хочуть знати про все. І найбільше їм залежить на тому, що робиться у владних щаблях. Журналісти – це четверта влада, вони один зі стовпів демократії, вони для того, щоб контролювати політиків. Ну, й служби хочуть знати швидше, глибше, більше про те, що знають такі журналісти. Як на мене, це дуже небезпечна справа, діються дуже недобрі речі, четверту владу, так би мовити, підгризають і ринок і держава. А преса ж, немає грошей на серйозну журналістику, на те, щоб вести, наприклад, багатомісячне слідство групи журналістів. А з другого боку, ще й держава намагається ускладнити їм життя, підслуховуючи їх. Я вважаю, що ліквідується фундамент функціонування журналістики, як певної автономної практики. І тут я погоджуюся з Лукашем, що підслуховування публіцистів – це взагалі дивна практика, бо це ж в принципі зацікавлення приватними розмовами, - каже Мацєй Ґдула.
Представник організації «Krytyka Polityczna» висловив думку, що не відомо як буде у майбутньому, чи спецслужби не продовжуватимуть займатися тим, чим займалися їхні попередники.
«Поки що ми не маємо до цього підстав», - наголошує Лукаш Важеха з тижневика «W Sieci», але:
- Новий закон про поліцію викликає, звичайно, величезні сумніви, там сумнівний контролюючий механізм. Необхідно мати надію на президента, який після зустрічі з громадськими активістами, наголосив, що закон (про поліцію) не є досконалим і що глава держави запропонує його новелізацію. Маймо надію, що так і станеться, - каже Лукаш Важеха.
Минулої п’ятниці, під час переїзду президентської колони автострадою, стався інцидент. Президент Анджей Дуда повертався з лижного чемпіонату Польщі парламентаріїв і самоврядників у Карпачі. У лімузині, яким подорожував очільник держави, тріснула шина, автомобіль зсунувся в кювет. Ані президентові, ані жодній з осіб, які його супроводили, нічого не сталося. Після інциденту президент Анджей Дуда звернув увагу на зразкову поведінку водія. За кермом був функціонер Бюро охорони уряду, який зумів запанувати над машиною, й вона не вдарила в дорожні бар’єри ані не зіткнулася з іншими автомобілями.
Через кілька днів можна буде дізнатися детальніше про те, що сталося на автостраді.
Але, сьогодні – як наголошує ведучий 3 програми Польського Радіо Кристіан Ханке, - одна половина Польщі говорить про замах, а друга – висміює те, що сталося. Щодо причин, поки що лише спекуляції – з одного боку, надмірна швидкість, а з другого – неправильно підібраний автомобіль.
Лукаш Важеха з тижневика «W Sieci»:
- Мабуть те, що сталося не відбулося без якоїсь причини. Якщо ми з Мацєком їдемо автомобілем і раптом шина з якихось причин лопається, - то таке інколи справді трапляється. А у даному випадку транспортна пригода сталася з автомобілем глави держави, його машину постійно контролюють, вона має спеціальні колеса. Тобто, була якась особлива причина аварії. Чи це вина відсутності контролю чи дурнуватої ощадливості, - це вияснить слідство. Але, найголовніше, що реакція на цю аварію видається страшною. Дехто почав згадувати анекдот з життя Рональда Рейґана, коли на нього з близької відставні було здійснено замах. Але ж, це не можна порівнювати. А публіцист Томаш Ліс навіть написав, що мовляв шкода, що на дорозі не було берези, - це вже просто хамство, - вважає Лукаш Важеха.
Мацєй Ґдула з організації «Krytyka Polityczna» переконаний, що випадок з президентом свідчить про занедбання держави:
- Це держава, яка не може зробити висновки з попередніх катастроф, це держава, яка хоче економити на тому, на чому економити не можна – на безпеці, на вишколах, на процедурах. Бо все це потім проявляється у подібних випадках. Як бачимо це часто відбивається на тих, хто фактично відповідальний за дотримання цих високих стандартів. Недобре також, що частина громадськості думає, що за такою аварією повинен хтось бути, що це може бути замах. Я сам колись мав подібну ситуацію, коли шина тріснула під час їзди автострадою, - каже Мацєй Ґдула.
Аварія з президентським автомобілем повинна, на думку журналіста Лукаша Важехи, спонукати до того, що безпека найголовніших осіб в польській державі повинна бути справою усіх:
- Чи це буде президент Дуда, чи це президент Коморовський, чи це буде інший президент з нинішньої опозиції – все одно, він має право їздити безпечно, почуватися безпечно і це справа усіх нас, польських громадян, - каже публіцист Лукаш Важеха.
PR 24/В.П.