Партнерські взаємини з Полонією, тобто більша підтримка польської діаспори в усьому світі, прийняття закону «Про піклування Полонією і поляками за кордоном», а також зміни до карти поляка - це лиш деякі плани польського уряду щодо нової полонійної політики.
В Міністерстві закордонних справ Польщі ствердили, що політика держави щодо діаспори має стати важливою частиною польської закордонної політики. За словами віце-міністра закордонних справ Яна Дзєдзічака, співпраця Варшави з польськими емігрантами є великим викликом, але і шансом для Польщі. Дипломат наголосив на відновленні партнерських контактів з польською діаспорою. Дзєдзічак запевнив, що держава не забуде про своїх земляків у світі і буде більше у них інвестувати.
«Питання співпраці з нашими співвітчизниками за кордоном має бути одним із ключових в зовнішній політиці уряду. Нині в Польщі проживає близько 36 млн поляків, а у діаспорі від 10 до 20 млн. Це говорить про ту велику кількість наших земляків за межами рідної країни. Ми хочемо раз і назавжди припинити сприймати наших співітчизників за межами держави як якусь проблему. Я хочу чітко заявити про початок політики партнерства Польщі із діаспорою. Польські емігранти – це шанс створити групу, котра популяризуватиме і лобіюватиме інтереси батьківщини у світі. Водночас, наші земляки на Сході мають також обов’язок дбати про образ рідної землі за кордоном, реагувати на несправедливе і неправдиве сприйняття Польщі. Діаспора - це також великий обов’язоку для польської держави», - відзначив Ян Дзєдзічак.
Дипломат додав, що Сейм планує прийняти закон «Про піклування Полонією і поляками за кордоном». Документ має стати інструментом у координації роботи з польською діаспорою. Крім того, буде створена посада уповноваженого з питань Полонії при уряді Польщі. Влада у Варшаві готує також зміни до закону «Про карту поляка», що спрощуватимуть процес одержання цього документа, а також значно полегшать можливість пізніше одержати громадянство Польщі.
«Ми хочемо, аби діаспора з країн колишнього СРСР почувала себе в Польщі як вдома, і щоб вона могла проживати тут на постійній основі. Говорячи про приїзд поляків зі Сходу, ми плануємо прийняти насправді ефективний закон про репатріацію, який нині не діє. Дуже ганебним для нас було те, що інші держави, на відміну від Польщі, змогли репатріювати з теренів азійської частини Радянського Союзу своїх земляків. Німеччина повернула майже мільйон німців з Казахстану. Росія також змогла повернути близько 100 тис. росіян. А Польща не може запросити невелику групу етнічних поляків. Це єдиний народ, який не має там реальної підтримки, аби повернутися на батьківщину. Тому тепер це зміниться. Польська діаспора повинна отримати також свого представника в Сенаті, якого обиратимуть наші співвітчизники за кордоном і який представлятиме в парламенті виключно інтереси поляків у світі. Важливо також розширити мережу пунктів для голосування за кордоном», - наголосив Дзєдзічак.
Нещодавно Найвища палата контролю дослідила стан полонійної політики Польщі. За даними доповіді, нині складно говорити, чи була вона ефективною, бо перевіркою її стану над Віслою ніхто не займається. Сумніви нині викликає також розподіл коштів, призначених на проекти полонійних організацій. Ян Дзєдзічак переконаний, що дискусія на тему фінансування діаспори триває нині на найвищому рівні. Найважливіше питання – чи ці гроші повернуться до Сенату, чи залишаться в МЗС, як це є нині. Він додав, що скоріш за все, кошти повернуть до верхньої палати, яка розподілятиме їх, консультуючись з МЗС. Ян Дзєдзічак додав, що остаточне рішення у цій справі буде прийняте вже у найближчі тижні. Чиновник запевнив, що цей процес буде значно ефективнішим, ніж раніше.
«Більше не буде так, як було при прийнятті попереднього рішення – коли розподіл фінансування на Полонію перенесли з Сенату до МЗС. Тоді багато полонійних організацій скаржилося на хаос, який виник внаслідок цього. Якщо говорити про доповідь Найвищої палати контролю, то варто згадати про те, що відбувалося на полонійній ниві до цього часу. Це урок для нас - як не повторювати помилок попередників. Нова влада хоче вести чітку полонійну політику, в якій діаспора є для нас не проблемою, а партнером, який допомагає провадити закордонну політику та відстоювати інтереси Польщі на міжнародній арені. За усієї поваги до польського дипломатичного корпусу, кращих послів, ніж поляки за кордоном для держави, немає. Вони щодня зустрічаються із громадянами інших держав, говорять про Польщу, рекламують її. Польська діспора – це також виборці в інших країнах, які можуть підтримати або ні тих політиків, котрі погано висловлюються про Польщу, або за тих, хто хоче ефективно співпрацювати з польською державою. Це завдання для Полонії і я вірю, що наші партнери за кордоном прекрасно впораються із цим завданнями. А ми будемо їх підтримувати, платити за їх навчання, особливо молоді. Крім того, ми будемо активніше підтримувати полонійні мас-медіа», - пообіцяв Ян Дзєдзічак.
А тим часом, минулого тижня спікер Сенату Станіслав Карчевський повідомив, що у 2016 році на польську діаспору до Сенату надійде 50 млн. злотих (12 млн. євро), ще 20 млн. злотих (4,8 млн. євро) залишаться поки у розпорядженні МЗС. Він додав, що в 2017 році Сенат буде розпоряджатися вже усією сумою – а це 70 млн. злотих (17 млн. євро), що будуть призначені на співпрацю та контакти з поляками за кордоном.
Т.А.