Logo Polskiego Radia
Print

Ідея президента Дуди є дуже чіткою – допомагаю та вимагаю

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 17.12.2015 16:38
Президентський міністр Кшиштоф Щерський пояснив, як зміниться співпраця між Польщею та Україною після візиту Анджея Дуди до Києва
PAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO

У Польщі продовжують обговорювати наслідки візиту Анджея Дуди до України, який польська преса вже назвала «реанімацією дружби» та «польською реальною політикою у Києві». Під час розмов з президентом Порошенком прозвучали важливі декларації щодо фінансової допомоги українцям, запрошення на саміт НАТО, важливість історичної правди у двосторонніх відносинах.

До Польського радіо у четвер завітав міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський. Саме він відповідає за зовнішню політику в оточенні президента. Він розповів, що криється за словами Анджея Дуди, які у вівторок прозвучали під час візиту до Києва.

Пане міністре, як буде виглядати співпраця з Україною після візиту Анджея Дуди? Які були прийняті рішення, що матимуть вплив на цю співпрацю?

– Ми переходимо до конкретики, адже у польсько-українській співпраці до цього часу було доволі багато декларацій, тоді як реальність потім виглядала по-різному, навіть розчаровувала. Тому президент сказав, що польсько-українське партнерство має перейти у фазу конкретних дій. Ідея пана президента є дуже чіткою – допомагаю та вимагаю. Ми хочемо консультувати внутрішні реформи в Україні, хочемо допомогти українській макроекономічній стабілізації – вже невдовзі буде ухвалене рішення центральних банків про відкриття кредитної лінії для України, але хочемо мати певність, що Україна йде шляхом внутрішніх реформ та консолідується як держава. Експерти говорять – якщо в Україні відбудеться ще одна революція, то це буде революція не національна, а популістська. І ми очікуємо, що українська держава зміцниться перед обличчям подібних загроз.

Президент Дуда згадав, що для України має знайтися місце при переговорному столі під час саміту НАТО у Варшаві наступного року. Якою може бути роль Києва під час цієї зустрічі?

– Ми хочемо, аби одним з елементів саміту НАТО у Варшаві стала декларація про відкриті двері до Альянсу для потенційних членів. Варто, аби НАТО підкреслило, що готове позитивно розглянути прохання про членство від сусідів Альянсу, що союз залишається на шляху розширення. Добре, що ми сьогодні говоримо про запрошення для Чорногорії до НАТО. Ми хочемо наголосити, що сітка партнерів НАТО у сфері охорони безпеки є ширшою за сам Альянс. Говорю про країни, які не є членами НАТО, але грають ключову роль для безпеки його країн-членів. І Україна є саме такою країною. Пан президент говорив, що хоче будувати довкола Польщі безпечне середовище. Саме ситуація в Україні сьогодні є найбільш загрозливим потенційним джерелом дестабілізації. Польща дбає про свою безпеку завдяки участі в Литовсько-польсько-українській бригаді зі штаб-квартирою в Люблині. Україна, звісно, не зможе взяти участь у нарадах під час саміту НАТО. Україна буде кимсь на зразок спеціального гостя. Зрештою, так вже було у Ньюпорті. Тепер хочемо підкреслити, що запрошення українців це наша ініціатива і нам на цьому дуже залежить.

У вересні, невдовзі після інавгурації, Анджей Дуда казав, що хотів би змінити формат розмов щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Глава польської держави озвучив тезу, що у переговорах могли б брати участь США та сусіди України. Тепер Дуда у Києві заявив, що Польща не прагне зміни Нормандського формату. Звідки така зміна?

– Це не зміна, це послідовність. Ми зараз маємо два паралельні процеси, метою яких є встановлення миру в Україні. Один з них давно розпочався, і важко уявити, що Польща буде втручатися в обов’язки, які взяли на себе країни, що підписали Мінські порозуміння. Президент ясно про це заявив. Натомість є нова формула – ми будемо спостерігачем у Нормандському форматі. Як країна сусідня, країна зацікавлена, ми будемо активно спостерігати та оцінювати ефекти реалізації Мінських домовленостей. Цей документ це не меню в ресторані, що можна щось собі обрати і потім сказати – тут зроблено все. Або Україна поверне собі контроль над кордонами, і тоді ми скажемо, що процес був успішним, або не поверне, і тоді ясно говоримо, що процес не завершився. Пан президент і надалі вважає, що у майбутньому потрібна буде ширша група країн, котрі дискутуватимуть про мир в Україні. Адже Мінськ-2 не запровадить миру, він у випадку повного виконання лише стабілізує ситуацію. Мир це коли є повний суверенітет, коли виконується засада непорушності кордонів, коли повністю відновлюється дія міжнародного права, коли країна має необмежену свободу приймати рішення щодо свого майбутнього. Від 1 січня почне працювати зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, ми вже знаємо, що Росія відповість на це санкціями. Напруження між Заходом та Росією досі існує. І Польща зацікавлена, аби це напруження було зняте згідно з засадами міжнародного права.

Президенти Польщі та України під час переговорів у Києві згадали про «конструктивний діалог у справі історії». Що криється за цими словами?

– Це означає, що обидва президенти переклали цю справу на формально відновлений комітет, який має випрацювати формулу інституціоналізованої співпраці у царині історії. Це означає, що співпраця має відбуватися не при нагоді урочистостей чи великих річниць, а це має бути постійний діалог, початком якого, як сказав президент Дуда, є правда. Від правди до поєднання – це європейська модель, згідно з якою дискутують про історію. Як це працює, ми пам’ятаємо з польсько-німецьких чи німецько-французьких відносин. Має бути процес, шлях, на якому треба зробити багато кроків, і мають бути люди за це відповідальні. Результатом має стати саме діалог, а не один великий акт поєднання і урочистість з цієї нагоди. Не може бути сценарію крок уперед, два кроки назад. Я усвідомлюю, наскільки це важко. Але якщо ми говоримо про партнерство, то не може повторитися ситуація, коли ми зі здивуванням дізнаємося про рішення української влади у сфері історичної пам’яті, а ці рішення не відповідають ані польській точці зору, ані польській вразливості. Якщо вже будемо будувати партнерство, то відкритість на вразливість обох сторін є дуже важливою.

PR Jedynka/О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти