Гість Польського радіо – Вітольд Ващиковський, депутат партії Право і справедливість, колишній віце-міністр закордонних справ та колишній віце-голова Бюро національної безпеки.
Минулого тижня ми довідалися, що майбутній польський уряд очолить Беата Шидло, а хто обиратиме членів до Кабінету міністрів? Бо дехто каже, що Беата Шидло буде прем’єр-міністром, а (глава партії ПіС – ред.) Ярослав Качинський призначатиме міністрів?
– Я це об’єднаю і скажу, що, здається, вони це робитимуть спільно. Це очевидне, що пані Беата Шидло призначена на посаду прем’єр-міністра, а пан Ярослав Качинський залишається лідером партії (Право і справедливість – ред.) і я не бачу проблеми з тим, щоб вони це робили спільно, це хіба очевидна справа. Якби мене призначили від партії на будь-яку посаду, напевно, багато питань я б консультував з Ярославом Качинським. Це головний політик нашої партії, її засновник та наставник. Тому я не вбачаю в тому проблеми, не розумію дискусій, які ведуться в окремих ЗМІ.
Ви будете призначені на посаду міністра закордонних справ у новому уряді?
– Це виявиться найближчими днями. Якщо я мав би в чомусь допомогти урядові, то треба це робити у тій галузі, в якій людина спеціаліст. А ви знаєте, що я займаюся питаннями зовнішньої політики та політикою безпеки держави.
А Ви б хотіли зайняти таку посаду в уряді Беати Шидло? Частина політиків вашої партії, після наради ПіС, що відбулася минулого тижня, сигналізувала незадоволення з приводу призначення на пост прем’єр-міністра пані Шидло. Адже, будучи членом уряду, треба мати довіру до його керівника і підтримувати його.
– Я не знаю, про яку ситуацію ви говорите. Я працюю з Беатою Шидло вже більше року. Я допомагав президенту Анджеєві Дуді у президентській кампанії, якою керувала пані Беата Шидло. (…) Я також служив допомогою під час цієї парламентської кампанії, під час зустрічей Беати Шидло з послами іноземних держав у Польщі та закордонними політиками. Я вважаю, що питання конкретної людини – важливе, але не вирішальне. Важливим є те, щоб мої компетенції були використані, і якщо хтось хоче ними скористатися, – будь-ласка, служу допомогою.
Під час передвиборчих дебатів Еви Копач і Беати Шидло, кандидатки на пост прем’єра відповідали, зокрема, на питання про виклики в міжнародній політиці, питання безпеки та цивілізаційні виклики, які перед нами стоять. На погляд експертів, якраз із відповіддю на ці питання не впоралися ні пані Копач, ні пані Шидло. Втім, я запитаю Вас. Якщо взяти до уваги події в Сирії та активність Росії на міжнародній арені, чи сьогодні можна назвати три головні виклики у міжнародній політиці для майбутнього уряду Польщі. Які Ви назвали б?
– (…) Перш за все – це безпека держави. Ми як народ маємо за собою тяжкий досвід, і ми повинні постійно піклуватися про свою безпеку. Слід пам’ятати, що безпека не дається раз і назавжди. Беручи до уваги факт, що поруч нас на сході маємо все ще не погашений російсько-український конфлікт, це головне питання. Ми вже кільканадцять років є членом Північноатлантичного альянсу, але виявляється, що в цьому Пакті є два рівні безпеки: один, кращий, для Західної Європи, і другий, гірший – для Східної Європи, для нашої частини Європи. І це є головне завдання на найближчі місяці, щоб зрівняти ці пороги безпеки. Я про це говорив не один раз: ми не вимагаємо жодних привілеїв, лише зрівняння цього статусу безпеки.
Чи для цього потрібні якісь письмові зміни, зміни у трактаті НАТО?
– Ні, для цього не потрібні зміни в трактаті, для цього потрібна зміна прийнятих раніше рішень. І не йдеться про стратегічну концепцію, але треба відкласти набік певні політичні заяви, наприклад ті, які були складені Росії 1997 року – вони вже не повинні зобов’язувати.
Ви говорите, зокрема, про постійні бази на території Польщі?
– Як би це не називати – військова присутність союзників на території Польщі потрібна, ця вимога не підлягає дискусії. Можемо дискутувати про характер чи спосіб цієї присутності – чи це має бути наступальна, чи захисна зброя – ми відкриті і про це ми можемо розмовляти. По-друге, ми мусимо відкрити наш регіон Центральної Європи для співпраці. Треба зробити коригування будови Євросоюзу. Сьогодні Євросоюз побудований таким чином, що його центр знаходиться у Західній Європі, в трикутнику Берлін – Париж – Брюссель, а ми є таким додатком, периферією – я маю на увазі не лише Польщу, а всю Центральну Європу. Ми прагнемо це змінити. Ми не хочемо бути таким транзитом між багатим Заходом та Росією з її сировиною. Ми мусимо приділити більше уваги тому, щоб будучи в ЄС, також зміцнити, об’єднати, інтегрувати цей регіон – і це не є євроскептицизм, це не є ідеї проти Європейського Союзу. Ми займаємося цим вже довгі роки разом з депутатами Європарламенту, Вишеградської групи, також політиками з Румунії та з України – думаємо про побудову Карпатського єврорегіону. І третє питання – це енергетика. Вона повинна нас унезалежнити від цих химерних та політизованих поставок зі сходу. Це є ці три питання, які треба негайно вирішувати.
Повернусь до другого питання – це має бути інтеграція всередині Євросоюзу?
– Це інтеграція в рамках Євросоюзу. Так як «Бенілюкс» сформувався на стороні Західної Європи, і є сильно інтегрованою структурою, так само вважаємо, що і в нашій частині Європи ми повинні бути більш інтегровані. Не для того, щоб бути якоюсь противагою для ЄС, але, щоб існував план «Б» на випадок, якби щось не вийшло з цією великою європейською інтеграцією. Щоб ми не залишилися роз’єднаним регіоном і не стали полем розіграшу для великих імперій.
Втім, куди відбудеться перший візит нової прем’єр-міністр – до Будапешта?
– Не знаю. Це залежить не так від односторонніх рішень, це буває збіжність різних факторів. На це має вплив міжнародний графік. Оскільки у нас новий уряд буде сформований наприкінці року, може бути так, що треба буде достосуватися до міжнародного порядку багатосторонніх зустрічей. Але можна передбачати, що першим буде візит у нашому регіоні, який простягається аж до Брюсселя.
Президент Анджей Дуда їде з візитом до Бухареста, де, звичайно, він зустрінеться з місцевою владою, але у середу візьме участь у зустрічі президентів країн Центрально-Східної Європи. Президент Польщі є співгосподарем цієї зустрічі. Чи, на ваш погляд, це дозволить якоюсь мірою поглибити співпрацю між країнами регіону і розробити спільну позицію, наприклад щодо війни в Сирії і безпеки в тому регіоні та щодо питання біженців?
– Звичайно, цей саміт був запланований раніше як один з етапів підготовки до великої події – саміту НАТО у Варшаві, який має відбутися влітку наступного року. Головним пунктом програми має бути саме підготовка до цього заходу та розмови про статус безпеки нашого регіону. Всі держави, які візьмуть участь у цьому саміті вимагають, щоб в регіоні були розміщені відділи НАТО. В принципі, єдиною країною, яка заявляє про готовість розміщення війська, є США. Кращою є ситуація Румунії, яка багато років тому погодилася на побудову антиракетного щита, на відміну від польського уряду Туска, – тому румуни опинилися в кращій ситуації. Але з приводу міжнародної ситуації, в центрі цього саміту, напевно, стоятиме питання російсько-українського конфлікту, питання іммігрантів, які напливають до Європи, також відносини ЄС і НАТО. Треба буде задуматися, в якому форматі вирішувати питання біженців, можливо, що про це повинні вирішувати регіони? Адже пам’ятаємо, що декілька тижнів тому країни Вишеградської групи зайняли зовсім іншу позицію в справі мігрантів, ніж значна частина ЄС. Треба повернутися до цього питання, бо те, що запропонувала Німеччина, є неприйнятним для Європи.
Це була розмова з колишнім віце-міністром закордонних справ, депутатом партії Право і справедливість, Вітольдом Ващиковським.
опр. Л.З.