«Російсько-українські газові шахи» - так європейська преса охрестила переговори між Москвою та Києвом щодо встановлення нової ціни на газ. Здається, цю партію виграла українська сторона – на другий квартал цього року Київ отримав ціну нижчу, ніж по якій зараз купує газ від європейців. Чи є підстави вважати, що співпраця з Газпромом і надалі виглядатиме краще?
248 доларів за тисячу кубометрів – стільки Україна платитиме за російський газ у другому кварталі цього року. Українське міністерство енергетики повідомило у четвер вранці, що під час нічних переговорів з російською делегацією вдалося досягнути порозуміння у цій справі. Таким чином, українці отримали ту ціну, на яку від початку сподівалися. Ще декілька днів тому українські високопосадовці заявляли, що їх би задовольнила ціна 250 доларів. Перемогою економічного підходу над політичним у відносинах Нафтогазу і Газпрому назвав результат переговорів міністр енергетики України Володимир Демчишин. Він також додав, що ціна у 248 доларів є нижчою? ніж та, по якій Київ дотепер купував газ у європейських трейдерів.
Польський експерт у справах енергетики Рафал Засунь говорить, що українці могли так відважно поводитися під час переговорів, бо власне закінчилася найтепліші за останні роки зима, попереду літній сезон, до того ж Київ останніми місяцями більше газу купував з Європи, ніж з Росії:
- Це очевидно, що Україні бракує газу. Київ, як би не хотів, не може купувати весь газ на Заході. Російський газ дуже потрібен українцям, аби наповнити підземні газосховища.
З огляду на успіх переговорів, можна очікувати, що Київ вже найближчим часом відносить імпорт блакитного палива з Росії, що його затримали вчора. Перша мета – наповнити українські газосховища, аби вони були готові до зимового періоду. Чи дійсно економічні інтереси обох країн (Києва мати паливо, Москви – кудись його продавати) перевищили політичні негаразди? Польські економісти не мають у цьому певності.
«Це порозуміння було в інтересах Газпрому, який хоче мати готівку та продавати газ на Захід. Росіяни і наміру не мають зробити легшим життя для українців», - вважає економіст Пшемислав Квєцєнь:
- Не знаю, чи це така перемога економіки над політикою. На мою думку, це елемент політичної гри. Я не знаю, якою була кулуарна атмосфера під час цих переговорів, проте я далекий від надто позитивної інтерпретації цих подій. Не думаю, що Газпром вирішив просто зіграти українцям на руку. Напевно, Газпрому залежить, аби продавати газ та отримувати за це гроші. Але я не вірю, що політика не мала жодного впливу на ці переговори. Яким був цей вплив – дізнаємося за якийсь час.
Є й більш оптимістичний погляд. «Ціна 248 доларів є доброю для України, і значно нижчою ніж та, по якій газ купує Польща», - говорить Єжи Квєцінський з Європейського центру підприємництва. Він бачить в російсько-українському порозумінні у газовій площині надію на інші корисні зміни:
- Це добрий прогноз для важливих справ, пов’язаних з енергетикою. Він дає надію, що Росія та Україна домовляться і про припинення військового конфлікту за посередництвом Європейського Союзу. Приємно, що економічні аргументи починають розумітися найважливішими гравцями.
Подивитися на справу з іншого боку пропонує Мацєй Релюґа з банку WBK:
- Можемо сказати, що у цьому питанні в короткій перспективі політика не виграла в економіки, але сказати, що економіка виграла в політики, я також не можу. Я б зачекав, допоки з’являться якісь довготермінові контракти між Росією та Україною. Ключове питання для української економіки та міжнародних відносин – чи Києву вдасться утримати таку відносно низьку ціну довше, ніж протягом одного кварталу?
Для Європи російсько-українське порозуміння це все-таки привід зітхнути з полегшенням: деякі країни серйозно побоювалися російського шантажу, нібито Газпром може не тільки припинити постачати газ в Україну, але й пересилати його до ЄС. Хоч залежність ЄС від російських енергоресурсів протягом останнього року істотно знизилася: і завдяки використанню своїх покладів, і імпорту з Норвегії, до того ж є обіцянки США розпочати експорт сланцевого газу до Старого світу, все-таки залишаються держави, в енергетичному балансі яких газ з Росії складає понад 80%. Для поляків українські 248 доларів це непоганий прецедент, аби виторгувати у Газпрому кращу ціну для себе. Чи існує такий шанс? Пшемислав Квєцєнь:
- Колись говорили, що формула ціни газу пов’язана з ціною на нафту. Остання протягом попереднього року знижувалася, тому тепер, коли минули три квартали від початку різкого падіння, можна очікувати, що впаде й ціна газу.
Єжи Квєцінський натомість вважає, що значного здешевлення російського газу варто сподіватися лише після того, як на європейський ринок увійдуть американські виробники сланцевого палива:
- Ми досі очікуємо, коли на міжнародних ринках з’явиться американський газ. А це, на жаль, не станеться настільки блискавично, як цього очікують у Європі. США та ЄС тільки почали переговори щодо Угоди про зону вільної торгівлі. Цей документ багато б змінив в європейській економіці. Проте очікувати на нього доведеться більше, ніж два роки, як це передрікають оптимісти.
Експерт нагадує, що питання експорту американського газу до Європи як раз є свідченням перемоги політики над економікою – наразі його блокують деякі політичні кола у США, хоча економічно контракт приніс би вигоду і ЄС, і американцям.
Колишній євродепутат Конрад Шиманський, натомість, наголошує, що незалежно від останнього успіху, ЄС має більш рішучо підтримувати Україну в переговорах. Наразі Росію вдалося переконати, проте варто й надалі розбудовувати маршрути газопроводів з Угорщини та Словаччини до України:
- Сенсом євросоюзної політики у цій справі має стати демонстрація Росії сили спільного ринку. Ми повинні розбудовувати системи трансферу газу поза кордонами Європейського Союзу. Це принесе далекосяжні користі всім.
Порозуміння, підписане між Газпромом та Нафтогазом, стосується лише найближчих трьох місяців. Вже у середині квітня у Берліні розпочнуться чергові російсько-українські переговори, цього разу за участю представників ЄС. Головний інтерес України це зробити так, аби росіяни і надалі не застосовували щодо неї кабальну засаду «бери або плати». До речі, досі триває розгляд українського позову проти Росії та російського проти України у Стокгольмському арбітражі. Москва розраховує отримати від Києва кілька мільярдів за газ, закуплений по старим контрактам. Як наголосив глава Газпрому Алєксєй Міллєр, останні порозуміння не змінюють позиції сторін у цьому процесі.
Олена Бабакова