Проведення українських реформ – це головна тема візиту польської прем’єр-міністр Еви Копач в Україну. Свій візит голова польського уряду розпочала з покладання квітів у місці вшанування пам’яті жертв протестів на Майдані. Потім зустрілася з прем’єром Арсенієм Яценюком та президентом Петром Порошенко.
Київ потребує комплексних змін і тому у склад делегації пані прем’єр увійшли, зокрема, міністр з європейських питань, президент Найвищої контрольної палати (NIK), керівник Центрального антикорупційного бюро (CBA) а також міністри: фінансів, культури, науки та вищої освіти, інфраструктури та розвитку, а також представники оборонного відомства та економіки.
Україна очікує від Польщі передусім допомоги у проведенні реформ, - каже головний редактор журналу «Ї» Тарас Возняк. Останнім часом Україна дуже змінилася, до влади прийшли прозахідні сили. Українська влада декларує проєвропейський напрямок зовнішньої політики та рішучість у проведенні реформ. У цій галузі Варшава могла би поділитися з Києвом своїм досвідом, - вважає Тарас Возняк:
- Україна все-таки трішки нагадує Польщу, в сенсі тої позиції, з якої Варшава стартувала 20 з чимось років тому. Ми можемо взяти модель, скажімо, реформи самоврядування. Швидше за все ми можемо запозичити цю модель у Польщі, ніж у Канади чи Сполучених Штатів Америки.
Самоврядна реформа має ключове значеня для зміни системи влади в Україні. Сьогодні – влада централізована, а це, на думку головного редактора журналу «Ї», гальмує чимало ініціатив на місцевому рівні.
А крім реформи самоврядування... Одним з найважливіших завдань є боротьба з корупцією, – додає керівник польського Центрального антикорупційного бюро Павел Войтунік. Войтунік вважає, що в Україні швидкими темпами йде створення Міжнародного антикорупційного бюро. Але, додає міністр, про успіх ще рано говорити:
- Звичайно структура корупції, історичні та бізнесові передумови в Україні зовсім інші, ніж у Польщі. Ситуація більше нагадує те, що у Польщі відбувалося у 70-80-ті роки. Але потрібно зробити цей перший крок. Мені дуже приємно, що про те, як цей перший крок зробити, українці розмовляють з нами, поляками. Успіх залежить і від довіри громадян до держави, і від рішучості самої влади та бізнесменів.
На ниві освіти теж досягнуто певні порозуміння. Після зустрічі зі своїми українськими колегами, міністр освіти Польщі Йоанна Клюзік-Ростковська поінформувала, що підписано лист намірів про обмін молоддю. В планах – теж студійні візити для вчителів:
- Йдеться про обмін досвідом, а також візити українських вчителів до Польщі, а польських – в Україну. Йдеться про підвищення кваліфікації вчительських кадрів. Одним іх елементів цієї співпраці буде оснащення підручниками українських вчителів у Польщі та польських – в Україні. Тому створимо спільну комісію, яка займатиметься національними меншинами. Тобто польською нацменшиною в Україні та українською – у Польщі.
Це політики. А що кажуть експерти?
Це важливий візит, але краще, щоб він відбувся раніше, – вважає доктор Лукаш Ясіна з видання «Культура Ліберальна». Співрозмовник Польського радіо зауважує, що сьогоднішній візит прем’єр-міністр Польщі в Україну є першими за останні три роки відвідинами Києва головою польського уряду. Колишній прем’єр Дональд Туск був в Україні напередодні Євро-2012:
- Це трішки дивує... За часів Віктора Януковича досить часто відбувалися польсько-українські розмови на високому рівні, але тоді ініціатором був президент Польщі Броніслав Коморовський. В контексті подій, які відбулися торік, це можна якось пояснити. Але я не можу зрозуміти, чому Дональд6 Туск не поїхав минулого року в Україну, адже там були і Анґела Меркель, й інші світові лідери. Це помилка? На мою думку, помилковим є теж те, що Ева Копач вирушила до Києва щойно тепер. Адже вона від вересня є прем’єрком і за цей час встигла відвідати усіх польських сусідів.
На думку Лукаша Ясіни, Польща теж стає для України менш важливим патнером, ніж була ще кілька років тому:
- Якщо для президентів Януковича, Ющенка, Кучми польські лідери Кваснєвський, Качинський, Коморовський були такими собі посередниками між Україною та Заходом, то Петро Порошенко може без проблем розмовляти безпосередньо з західними лідерами. Прем’єр України теж не відвідав Польщу, хоча побував вже у всіх європейських столицях. Арсеній Яценюк, коли був лідером опозиції, приїжджав до Варшави в середньому кожен третій-четвертий місяць. А відколи став прем’єром, тобто від лютого, він ще у Польщі не був.
Чому? На думку Лукаша Ясіни, українські лідери недооцінюють Польщу. До нас ставляться як до інших країн, стартегічного рівня Літви чи Румунії, - каже експерт. Але такий підхід є хибним:
- Великою помилкою українського політикуму є переконання, що зміна ставлення Німеччини є константою... А ця зміна відбувається, нагадаю, завдяки індивідуальному рішенню канцлер Анґели Меркель, котра, зрештою, наразилася за це на гостру критику... Тим часом, Польща завжди залишатиметься країною, де буде найбільша підтримка для українських зв’язків з Європою як і з боку суспільства, так і політичного класу. Цього, на жаль, президент Порошенко не розуміє. І він випускає з руки горобця, щоб шукати в небі журавля...
Таке взаємне віддалення, на думку Лукаша Ясіни, може бути остільки небезпечним, що це може використати у свої цілях Росія:
- Так, це може бути дуже міцно використане... адже існує чимало тем, на яких польсько-українські взаємини можуть «послизнутися». Я почну тим, про що зараз дуже багато говорять. Наступного року відбудеться прем’єра фільму Войцєха Смажовського про Волинь. Цей фільм викличе дискусії та суперечки про Волинську трагедію. Ти паче, що росіяни на цю тему дуже охоче говорять. В Україні є чимало справ (наприклад, марші на честь Бандери), в яких українцям навіть не спадає на думку, що вони можуть образити західного сусіда.
А що може зробити Польща, аби не послизнутися на цьому підводному камені? На думку Лукаша Ясіни:
- Польща повинна інтенсивно інвестувати у взаємини з Україною. Робити важливі жести. Підтримувати Україну логістично. На цей момент дуже багато польських фахівців допомагає українцям втілювати в життя самоврядну реформу та інші необхідні реформи... Поляки теж повинні чітко висловлювати свою думку у двосторонніх стосунках. Наприклад, прем’єр-міністр Ева Копач повинна запитати Петра Порошенка, чому українці не вимагають присутності Польщі за столом переговорів у нормандському форматі... і так далі... Бо Україна вже не матиме такого адвоката в ЄС, яким є Польща.
Чи Україна справді недооцінює Польщі?
Після двосторонніх розмов з Евою Копач Арсеній Яценюк заявив: «Чимало на рівні Європейського Союзу залежить від наших відданих польських партнерів. Підтримка Польщі – не тільки політична, але й економічна та суспільна».
Яна Стемпнєвич/IAR/PR24