Після чорного понеділка та не менш чорного вівторка курси західних валют у Росії дещо стабілізувалися. Президент Путін, виступаючи на річній прес-конференції, звинуватив в усьому підступний Захід.
Євро та долар у Росії коштують принаймні у два рази більше, ніж на початку цього року, за барель нафти марки Брент вже дають менш як 60 доларів. У Росії зникають товари з полиць магазинів, проте ознак соціального вибуху наразі непомітно. Владімір Путін під час підсумкової рінчої прес-конференції у четвер намагався заспокоїти співгромадян, проте ринки його словам про «все буде добре» не дуже повірили.
Тим часом Захід, звинувачений Путіним в усіх бідах, поважно непокоїться через проблеми російських фондових ринків. У Польщі через клопоти рубля вже занотоване незначне подешевіння курсу національної валюти – злотого. Проте більше занепокоєння відчувають у Берліні – німецька газета «Sueddeutsche Zeitung» переконана, що крах рубля погано б вплинув також на економіку ЄС. З Берліна кореспондент Польського радіо Войцєх Шиманський::
- Останнім часом Європа непокоїлася через роль Росії в українській кризі, боялася російських військ та пропаганди. Тепер же Європу непокоїть слабкість рубля та російської економіки. На думку німецьких економістів, бідніша Росія означала б бідніший Захід, зокрема бідніші підприємства-експортерів. Тому автор тексту у «Sueddeutsche Zeitung» застерігає ЄС від ухвалення нових санкцій, хоча одночасно й підкреслює, що це не санкції є головним приводом обвалу рубля. Російська криза почалася тоді, коли поразки зазнали місцеві ліберали, які знали, що Москва мусить злізти з «нафтової голки». Інвестори потребують довіри, а не патріотизму.
Можливо, у важкій ситуації на порятунок російському рублеві прийде Китай? Принаймні, цього не виключають журналісти гонконгського видання «South China Morning Post». У жовтні уряди Росія та Китаю підписали порозуміння про безпосередній обмін рублів на юані, без використання проміжних трансакцій в американських доларах. З Пекіна кореспондент Польського радіо Томаш Саєвич:
- Підписане під час візиту китайського прем’єра до Москви порозуміння передбачає можливість безпосереднього обміну 150 мільярдів юанів на російські рублі. Якщо такий обмін відбудеться, то це буде перший раз, коли Китай допоможе іншій валюті, що змагається з кризою. «South China Morning Post» цитує анонімних банкірів, близьких до китайського Центробанку. На їхню думку, російсько-китайська угода мала мінімізувати роль долара в регіоні, у ситуації його обмеженого обігу. Китайська Народна Республіка має подібні умови з 20 валютами світу. Проте економісти вважають, що навіть цілковитий обмін зазначеної суми не стабілізував би курсу рубля.
Чи негативні тенденції в російській економіці можуть призвести до змін у політичній системі або перестановок у Кремлі – ми запитали українського політолога Євгена Магду. Розмову з ним запрошую послухати в аудіофайлі.
Олена Бабакова