Вибір польського прем’єра Дональда Туска на посаду голови Європейської ради став водночас і очікуваним, і неочікуваним. Очікуваним тому, що високе брюссельське крісло Тускові пророкували вжі кілька років поспіль; неочікуваним — бо це принесе великі і не завжди позитивні зміни в очолюваній ним найбільшій партії Польщі Громадянська платформа. Як на Дональда Туска дивиться східна частина європейського континенту?
Розсудливий політик і гострота у взаєминах з Москвою?
Унійна політика кардинально не зміниться; ЄС як страшний сон розглядатиме сценарій вторгнення Росії в Україну, просто на чолі стоятиме людина, яка матиме більше компетентної інформації про Східну Європу — переважна частина опитаних УСПР експертів радить українцям не тішити себе ейфорією, мовляв, прем’єр приязної Києву Польщі став на чолі Євросоюзу. І хоч в річницю початку Другої світової війни Дональд Туск назвав конфлікт в Україні «війною», варто пам’ятати, що він — політик розсудливий і обережний.
— Сьогодні, дивлячись на війну, бо саме це слово треба вживати, на сході нашого континенту, розуміємо, що вересень 1939 року не може повторитися, — наголосив глава уряду 1 вересня на Вестерплятте.
Не цілком безпідставною ейфорію українців з приводу обрання Туска на голову Європейської ради називає польський публіцист Лукаш Ясіна з видання «Kultura Liberalna»:
— Дивлячись на реакції українських ЗМІ та пересічних українців, що ведуть свої мікроблоги в соціальних мережах, я бачу, що Україна радіє — бо, мовляв, вибір нового голови Європейської ради змінить щось у відносинах ЄС з Україною. Це в значній мірі обґрунтоване відчуття, адже Дональд Туск знається на «східному» векторі політики й усвідомлює складність ситуації. Туск теж заявляє, що буде гострішим щодо Росії, — каже Ясіна.
Що може президент
Водночас питання в тому, наскільки Дональд Туск зможе скористатися своїми повноваженнями в рамках посади. Лукаш Ясіна наголошує: на початку Тускові може бути призначена певна медіаторська роль, відтак між ним і Федерікою Моґеріні, яка стала високим представником ЄС з питань зовнішньої політики, найімовірніше, буде розподілено повноваження: італійка займатиметься Близьким Сходом і Північною Африкою, а поляк — Росією й Україною.
Андрій Портнов, викладач Університету Гумбольдта в Берліні, підкреслює: Дональд Туск протягом майже всього періоду демократичної Польщі впливав на національну політику. Проте на європейському рівні його чекають нові випробування:
— Зараз, коли відбулося це призначення, важливо реалістично оцінювати, чим є ця посада, чим вона обмежена — це ж не є посада, яку можна співставити з посадою прем’єр-міністра Польщі. Роль одного з очільників Євросоюзу полягає в координації, узгодженні й представленні спільної позиції, якої часто немає. Ця посада пов’язана не стільки з особистими якостями Туска чи ван Ромпея, скільки з самою природою прийняття рішень і структурою ЄС, — каже Портнов.
Вирватися з комплексів минулого
З черги, обережно на Дональда Туска дивляться в Росії. Для східноєвропейського політика прагматична і не обтяжена колишніми комплексами політика — це величезне досягнення, вважає оглядач російського порталу «Слон.ру» Алєксандр Баунов.
— Він [Туск] виходить з того, що Польща — це середня країна, що розвивається в сучасній Європі. Не «форпост Америки біля ворожої Росії», і не країна, що повинна щось доводити й вимагати рекомпенсації за минуле. Туск сприймає свою країну «зараз», і насправді це велике досягнення для політика. Подивіться на Путіна: він, попри те, що досвідчений і недурний, все одно «скочується» в історичні вболівання. Він не може робити російську політику з того, якою є Росія зараз, — каже Баунов.
Туска навіть пересічний росіянин пам’ятає з трикутника Туск—Качинський—Путін, вказує російський публіцист. Після смоленської авіакатастрофи на тлі радикального Ярослава Качинського Туск виглядав ледве не союзником Путіна.
— У тих [росіян], хто взагалі не підводить усіх під спільний знаменник, а розуміє, що є й певні різниці, очікування від Туска — більш позитивні, ніж від іншого, умовного польського політика, — каже Баунов.
Що вдасться зробити Тускові?
Андрій Портнов вказує, що вибір Туска — це визнання досягень Польщі і польської економіки важливою на європейському рівні. Лукаш Ясіна, у свою чергу, підкреслює, що майбутня посада Дональда Туска не обмежуватиметься звичайною репрезентативністю:
— Голова Європейської Ради, однак, матиме вплив на прийняття рішень. Це він встановлює порядок денний окремих засідань, євросоюзних самітів. Досі поляки мали проблему з тим, щоби Герман ван Ромпей вводив до засідання ті теми, які видавалися їм важливими, — каже Ясіна.
Тепер, вірить Лукаш Ясіна, це зміниться, теж на користь східного вектора політики. Крім того, як вказує публіцист, Туска від його попередника ван Ромпея відрізняє харизматичність — натомість бельгієць був відомий тим, що шукав і йшов на компроміси.
Андрій Портнов вважає, що Туск підлаштовуватиметься під прийняту логіку прийняття рішень в Євросоюзі. З ним не зовсім погоджується Лукаш Ясіна, який наголошує, що Туск — усе ж амбітніший політик.
— Дональд Туск може досягнути реформи європейських інститутів, можливо, йому навіть вдасться провести ті реформи, що він не зробив у Польщі. Але чогось він уже досяг: незалежно від того, чи його обирали як «клієнта» Анґели Меркель, чи ні, доводить, що нові країни ЄС — такі ж повноцінні його члени, як і «стара Європа». Українцям цей епізод руйнує міф про те, що, мовляв, можна вступити в Євросоюз і не відігравати в ньому жодної ролі, — каже Ясіна.
Андрій Портнов: — Якщо Тускові вдасться донести на захід Європи те, що Україна і Донбас — це дуже близько, це також Європа, що це війна, яка відбувається близько кордонів ЄС. Якщо звернемо увагу на риторику Меркель: вона постійно, дуже чітко розрізняє — є Європа і є Україна. І є криза в Україні, — вважає він.
Туск не тільки показав, що поляки не є паріями в європейському суспільстві. З брюссельського крісла він намагатиметься зберегти свої зв’язки з національною політикою.
З іншого боку, Туск муситиме щойно навчитися маніпулювати унійними інститутами, — адже життя політика в них значно відрізняється від функціонування на «національний арені».
Проте в Туска ще є час — офіційно він прийматиме посаду від попередників щойно 1 грудня. А от інший герой нашої історії, Владімір Владімірович, ще матиме нагоду попрощатися зі старим складом ЄС: Путін візьме участь у жовтневому європейсько-азіатському саміті в Мілані.
Ігор Ісаєв
Слухайте звуковий файл!