Вже утретє прем’єром Угорщини буде Віктор Орбан – його партія Фідес з великою перевагою виграла парламентські вибори минулими вихідними. Хтось називає Фідес консерваторами та євроскептиками, хтось правоцентристами та антикризовими менеджерами.
Понад 44% голосів виборців – такою підтримкою може похвалитися мало яка політична партія в Європі, тим більше у роки економічної кризи. Саме такий результат на недільних виборах в Угорщині отримав Фідес, партія Віктора Орбана, яка керувала країною попередні чотири роки. Орбан є героєм для майже всіх правих політиків Європи – він показав, як у добу євроінтеграції можна не рахуватися з Брюсселем, та антигероєм для лівих – його загравання з націоналістичною та часом ксенофобською риторикою, спроби націоналізації ряду концернів та фаворизування угорських виробників зробили Орбана найбільшим «недемократом» Євросоюзу. Якщо додати до цього 20% результат націоналістичної партії Йоббік, ситуація в Угорщині з точки зору інших європейських столиць дійсно виглядає занепокійливою.
Як наголошує Ґжеґож Ґурни, публіцист тижневика «Do Rzeczy», угорці надалі вірять в Орбана:
– Орбан говорить, що його друга каденція це буде збирання врожаю з рішень, які були прийняті під час першої. Він просив виборців дати йому час, почекати на результати його правління. Очевидно, угорці готові дати йому такий кредит довіри.
Хоча б тому, вважає колишній посол Польщі в Угорщині Ґжеґож Лубчик, наступні чотири роки Віктор Орбан буде змушений собі радити з високими очікуваннями з боку виборців:
– Думаю, друга каденція буде для Фідесу більш важкою, бо тепер Орбан не зможе сказати, що мав замало часу на вирішення проблем країни. А ситуація в Європі та у світі не є зараз найліпшою.
До парламенту в Будапешті цього разу дісталися тільки чотири партії – це результат реформи, яка скоротила кількість депутатів з 386 до 199. Як зазначає публіцист та письменник Кшиштоф Варґа, цей захід хоч і сподобався виборцям, бо зменшив видатки на адміністрацію, однак позбавив менші партії шансів на участь у політичному житті:
– Ця приголомшлива перемога Фідесу, зрештою, вже друга підряд, є логічною. У 2010-му Фідес прийшов до влади після кількох років урядування соціалістів та лібералів, чия політика привела Угорщину фактично до руїни. Перемога тепер означає, що гасла правоцентристів залишаються актуальними, що вони виправдали принаймні частину очікувань, на них покладену. Інше питання – якими методами. Так що мене перемога Фідесу не дивує. Як не дивує і доволі низький – 25% – результат лібералів та соціалістів.
А от що Кшиштофа Варґу здивувало – то це 20% підтримки для радикальних націоналістів з Йоббіка:
– Це ультраправа партія. Її підтримка за останні чотири роки зросла з 15 до 20% і це тривожний сигнал. Чому праві виграли ці вибори? Перемога Орбана має кількох «батьків»: погані спогади про час урядування Ференца Дюрчаня, наступ на міжнародні корпорації, високі податки для міжнародного капіталу, зниження цін на комунальні послуги. Це такий собі сучасний популізм – людям не подобаються багатії, тим більше іноземні багатії, то треба вдарити по їхніх кишенях. Наприклад, на Заході існує традиція платити керівникам великих корпорацій мільйонні суми у якості премії при відході з посади. А Орбан ввів 98% податок на цю виплату. Якщо з такою картинкою у телевізорі люди ще й знаходять у поштовій скриньці менший рахунок за світло та газ – то це діє!
Віктора Орбана вважають одним з найбільш євроскептичних політиків. Вже після оголошення результатів виборів він сказав: «Угорці підтвердили, що місце їхньої країни – в Євросоюзі, але тільки тоді, коли вони мають сильний національний уряд». Варґа підкреслює, що Орбан має різну риторику для угорських політиків та для виступів за кордоном. До того ж, не останню роль тут грають близькі контакти Орбана з Кремлем:
– Орбан увесь час послуговується воєнною риторикою. Але її скеровує переважно для «внутрішнього споживача» – угорські медіа мало цікавляться тим, що відбувається поза їхньою батьківщиною. Гарний приклад – у Будапешті мало говорилося про нещодавні події в Україні. Коли говорять про відносини Угорщини з Росією, я б все ж підкреслив – це відносини угорського уряду з російським. Для Угорщини питання ціни на газ є ще більш важливим, ніж для Польщі. Тому кожен політик, хто зможе знизити ціну на блакитне паливо, стане фаворитом угорців. До того ж, є й питання російського 10-мільярдного кредиту на модернізацію атомної електростанції в Угорщині. Це елемент політики «відкриття на Схід» – перед тим, як спробувати з Росією, Орбан намагався домовитися з Китаєм. Так, зараз політику Орбана можна назвати проросійською. Хоча, нагадаю, свою політичну кар’єру він починав як рішучий антикомуніст.
Варґа поспішив розвіяти страхи європейських лібералів, що Фідес разом з Йоббіком створять проросійську антиєвропейську диктатуру:
– Йоббік раніше був жорсткою опозицією проти Орбана, і, я думаю, така ситуація триватиме. Так, результат Йоббіка непокоїть, але не думаю, що ця партія може дестабілізувати ситуацію в Угорщині. Орбан має всю повноту влади, результат його партії дозволяє бути незалежним та не входити у жодні неприємні коаліції. Фідес не мусить ставати більш націоналістичним, аби отримати симпатію прибічників Йоббіка. Орбан має конституційну більшість у парламенті і знову зможе робити з Конституцією, що тільки захоче. Економісти говорять, що попередні реформи мали короткотерміновий ефект, питання – як Орбан далі рятуватиме хвору угорську економіку?
Питанням залишається й також, чи Орбан захоче поглиблювати вже існуючий конфлікт між Будапештом та Брюсселем: прем’єр Угорщини вже оголосив, що виступатиме проти ідей Єврокомісії щодо ринкових цін на електроенергію та заборонить продаж землі іноземцям. Також Віктор Орбан не дуже прихильно оцінює пропозиції польського прем’єра Дональда Туска щодо створення єдиного європейського ринку енергії і, навпаки, планує поглиблювати співпрацю з Москвою та Ґазпромом. Офіційний Будапешт раніше розкритикував виступи деяких проугорських політиків в Україні щодо приєднання Закарпаття до Угорщини. Чи контакти з Кремлем не зіштовхнуть Віктора Орбана з цієї позиції – покаже час.
О.Б.