Скандал, втрата довіри, розчарування. Так європейські лідери, що цими днями зібралися на саміт Євросоюзу у Брюсселі, коментують інформацію британського «Guardian» та німецького «Der Spiegel» про шпигування США за політиками Старого Світу. Найбільшого розголосу набула справа прослуховування телефону канцлер Ангели Меркель. Чи вдасться союзникам, США та ЄС, відновити взаємну довіру?
Всі засоби комунікації між людьми: пошта, телефон, Інтернет, були створені з думкою інтенсифікувати контакти між людьми, а отже зробити їх ближчими один до одного. Однак про яку близькість та довіру може йти, якщо хтось читає твої приватні повідомлення та прослуховує розмови? Британське видання «Guardian» та німецьке «Der Spiegel» цього тижня оприлюднили чергову порцію інформації від колишнього співпрацівника ЦРУ Едварда Сноудена, з якої випливає, що американський уряд прослуховує телефони понад 30 європейських лідерів, серед них - членів французького парламенту та канцлера Німеччини Ангели Меркель. Публікація «випадково» з’явилася перед початком саміту глав країн ЄС, на якому обговорюється співпраця у галузі безпеки та зміни норм права, що регламентують охорону приватних даних.
Прологом стало рішення Європарламенту від 23 жотвня: євродепутати незначною більшістю голосів рекомендували Єврокомісії призупинити угоду про обмін даними про фінансові операції між ЄС та США. Метою угоди було контролювати банківські перекази терористів, а виявилося, що американська Агенція національної безпеки доволі вільно обходиться з даними про вклади громадян ЄС. Кореспондент Польського Радіо Анджей Ґебер зі Страсбурга:
- На думку депутатів, банківські вклади громадян ЄС мають охоронятися від нелегального використання інформації з них. У резолюції висловлений жаль, що жодна держава досі не розпочала слідства, яке б перевірило слушність звинувачень на адресу американських спецслужб. За інформацією від Едварда Сноудена, через систему SWIFT американці мають доступ до фінансових даних європейців. Хоч Парламент формально не може розірвати угоди, однак він повідомив Комісію, що забирає свою згоду на функціонування цього порозуміння.
Але резолюція - це був тільки початок. У четвер ввечері голова Європарламенту, німець Мартін Шульц задекларував, що у випадку якщо інформація про американські підслуховування виявиться правдивою, Євросоюз має заморозити переговори про зону вільної торгівлі зі Сполученими Штатами на невизначений строк. Шульц підкреслив, що він сам є прибічником угоди, але шпигування за канцлер Меркель та прослуховування офісу Європарламенту в Вашингтоні змушують задуматися над характером американсько-європейської дружби:
- Скажімо собі щиро: якщо ми сядемо за стіл переговорів з відчуттям, що наші співрозмовники все про нас знають, так як можемо їм довіряти? Якщо випадки підслуховувань будуть повторюватися, то боюся, що та меншість, яка сьогодні виступає проти трансатлантичної зони вільної торгівлі, стане більшістю. Аби цьому запобігти, я раджу зупинитися на хвилю та обговорити цю проблему.
Білий Дім одразу після публікації у пресі поспішив заявити, що не підслуховує та не підслуховуватиме канцлер Німеччини. Однак журналісти дотепно зауважили, що в комунікаті бракувало минулого часу. «Друзі не шпигують один за одним», - оголосила на прес-конференції у Брюсселі Ангела Меркель. І додала, що не очікує вибачень від Барака Обами:
- Думаю, найважливішою річчю зараз є віднайдення підстави для майбутньої співпраці. Довіру треба відбудувати, це означає, що вона була порушена. І слів не вистачить, потрібні зміни.
Те, що скандал з підслуховуваннями боляче вдарив по довірі європейців до США, визнав й міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Хоча глава польської дипломатії й нагадав, що збирання розвідувальних даних є поширеною практикою, так само робить Польща, але й так само намагається цьому протидіяти:
- Ми передусім мусимо дбати про безпеку наших систем. Це безперервна боротьба між нашими технологіями та технологіями тих, хто намагається нас підслухати. Немає й тижня, аби не було спроб нелегального входу на польські урядові сервери.
До справи стеження за розмовами німецької канцлер критично поставився міністр адміністрації і цифризації Польщі Міхал Боні. Він підкреслив – збирати дані про когось можна лише в межах права, і не можна жертвувати свободою задля безпеки:
- Має бути або розпорядження суду, або конкретне рішення, яке окреслює, в якій ситуації можна слідкувати за громадянами. Має бути чітка норма права. Якщо виявиться правдою, що європейський лідерів прослуховували, це буде скандал світового масштабу. Це заморозить і усмішки на обличчях окремих політиків, і відносини між ЄС та США.
Міністр Боні підтримує ідею уніфікації правових норм у сфері охорони приватних даних, і додає, що важливо, аби самі громадяни вирішували, чи надають комусь доступ до інформації про себе, і аби фірми з-поза Європи теж підлягали юрисдикції євросоюзних інституцій у випадку неретельного зберігання інформації про своїх клієнтів-європейців.
Однак на зміну четверговому обуренню прийшла п’ятнична апатія. На другий день обрад лідерів ЄС у Брюсселі виявилося, що далеко не всі європейські країни ладні підтримати Францію та Німеччину у переговорах з Вашингтоном про новий формат співпраці спецслужб та відмовитися від можливих користей, які б принесла угода про зону вільної торгівлі ЄС – США. Говорить кореспондент Польского Радіо Магдалена Скаєвська:
- Ідею розпочати переговори з американцями на тему безпеки підтримують Італія та Бельгія. Але на цьому, на разі, й кінець. Незважаючи на заклик Європарламенту, лідери європейських держав не прийняли жодних конкрених рішень на рівні спільноти. Вони не призупинили переговори над угодою про зону вільної торгівлі, ані не прийняли рішення про реформу законодавства про охорону приватних даних. Питання просто перенесли на початок 2015-го року.
Додамо, що президент Литви Даля Ґрібаускайте, а саме її країна зараз головує в Раді ЄС, виступає за те, аби проблеми пов’язані зі шпигуванням з боку американців за союзниками були вирішені на рівні спеціальних служб. Так що переговори між Брюсселем і Вашингтоном триватимуть. Питання – в якій атмосфері.
IAR/Олена Бабакова