За кілька днів Хорватія стане 28-м членом Європейського Союзу. Це перше розширення ЄС після прийняття Болгарії та Румунії. Якими є очікування хорватів від Об’єднаної Європи – Польському радіо розповів президент республіки Іво Йосипович.
Вісім років Хорватія перебувала у статусі кандидата у члени ЄС. Тепер, 1 липня, нарешті долучиться до Об’єднаної Європи. Які найважливіші зміни відбулися у країні за цей час?
- Якщо дивитися з формального боку, то найбільше уваги ми мусили присвятити реформі системи юстиції та захистові прав людини, особливо прав національних меншин. Але одночасно відбулася трансформація всього суспільства, перехід від постсоціалістичної спільноти, що має тяжкий спадок війни, до демократичної спільноти європейського типу. Ці останні зміни тривали найдовше.
Чи Хорватія впоралися з усіма проблемами, які виникли після розпаду Югославії?
- Не всі проблеми розв’язані. Зокрема, досі невирішеним залишається питання правонаступництва по колишній Югославії, його досі обговорюють всі новостворені на її терені держави. Маємо також своєрідні проблеми з деякими сусідами, вони стосуються врегулювання кордонів, відповідальності за злочини воєнного часу або осіб, що загинули під час війни. Це також проблеми майнового характеру. Однак всі вони не належать до «пекучих» справ, котрі б щоденно обтяжували нашу політику чи наше життя. Ми усвідомлюємо, що деякі з цих проблем ми успішно розв’язали, деякі залишилися. Інші чекають на своє вирішення на переговорах чи за посередництвом міжнародного арбітражу.
Чого хорвати очікують від членства в ЄС: дотацій чи інтеграції?
- Європейський Союз, звісно, є лише засобом, всі до нього вступаємо і всі зберігаємо це членство, аби наші громадяни жили краще, в країні панував спокій та добробут. Саме з цією метою будемо використовувати дотації від ЄС – маю надію, цей процес буде таким же успішним, як в Польщі, однак найважливішою є саме повна інтеграція з європейським суспільством. Сподіваюся, внесок Хорватії до ЄС це буде не тільки незначне поширення європейського ринку. Я вірю, що в контексті історії, культури та й в кожному іншому Європі та Хорватії краще жити в одній спільноті.
Західні аналітики досі критикують Загреб, що у країні немає доброго інвестиційного клімату, існують певні бар’єри...
- Різні бар’єри існують. Деякі усуваємо, інші вже усунули, але над рештою маємо ще попрацювати. В першу чергу йдеться про певний тип менталітету, котрий з’явився не тільки внаслідок історичних подій та довгий час практикування соціалістичної економіки, а й внаслідок того, яким шляхом ми йшли від соціалізму до капіталізму. Маю на увазі, що трансформація та приватизація залишили у людях гірке відчуття несправедливості, а частково також незгоди з засадами цього процесу. Громадська думка часом сприймає приватних підприємців як людей що нажилися на подіях громадянської війни, спекулянтів. З іншого боку, маємо досі доволі складну адміністративну систему, однаково складну як для місцевих, так і для закордонних інвесторів. Є також проблема корупції, ми почали з нею боротися і вона щороку менше перешкоджатиме бізнесу. Треба, аби люди усвідомили, що підприємництво є головною рушійною силою економіки та джерелом зростання кількості місць праці.
Що робить Хорватія для пожвавлення контактів з окремими країнами ЄС?
- Хорватія зараз є, незважаючи на певні перешкоди чи то в системі права, чи в наших головах, все більш відкритою на світ країною. Я переконаний, що і закордонні, і локальні інвестори будуть щораз більше вкладати гроші у нас. Країна має кілька стратегічних галузей, в першу чергу – туризм. І тут поляки роблять значний внесок. Дуже багато поляків приїжджає до Хорватії, маю надію – так буде й надалі. Будуємо також нову стратегію пошуку інвесторів – наш уряд створив спеціальну програму, яку пропонуємо закордонним інвесторам. Ми є відносно невеликою країною і вважаю, що нам вдасться доволі швидко покращити стан нашої економіки саме заохочуючи європейських інвесторів.
В якому стані зараз перебувають конкретно білатеральні відносини між Польщею та Хорватією?
- Порівнюючи з неєвропейськими країнами, наша співпраця з усіма державами ЄС є доброю або навіть ліпше, ніж доброю. Я хотів би підкреслити, що деякі країни особливо допомагали нам на шляху до Євросоюзу. Напевно, у цій групі знаходиться Польща. Варшава багато зробила для нас не тільки у політичному плані, але й в суто технічному вимірі, надаючи приклад реформ та поради щодо їх проведення. Так що Польщі належить наша велика подяка. Нас поєднує не тільки великий туристичний потік, але й бажання співпраці між нашими економіками. Також дуже високо можу оцінити співпрацю між Польщею та Хорватією у сфері культури. Останніми роками нас відвідали багато польських митців, особливо музикантів. Я завжди підкреслюю роль маестро Пендерецького, він часто відвідував Загреб ще в ті часи, коли я активно не займався політикою.
Як Хорватія бачитить пріоритети європейської політики під час кризи?
- Коли говоримо про головну ціль Хорватії у ЄС, то маємо на увазі в першу чергу шанс на відбудову нашої економіки. Це природно – економіка створює підстави самої концепції Євросоюзу. Я сказав би так: бачу наш шлях радше як «більше Європи» ніж як «менше Європи». Ясно, що спільний ринок не може існувати без сильної ролі Брюсселя і без спільної політики. З іншого боку, я очікую, що з’явиться трохе більше еластичності у підході до певних адміністративних процедур, норм та приписів. Адже часом вони є аж занадто детальними. Окрім цього, Хорватія буде підтримувати політику розширення ЄС. Ми, може, навіть більше, ніж інші країни, звертаємо увагу на такий аспект існування ЄС, як гарантія миру та спокою в регіоні. Тому Сербія, Боснія та Герцоговина, Чорногорія, Косово, Македонія та Албанія матимуть нашу повну підтримку на шляху до Об’єднаної Європи.
Яке місце в Хорватії європейцям краще обрати для відпочинку?
- На це питання я не повинен відповідати, скажу чесно – не смію. Бо якщо скажу Дубровник – на мене розсердяться в Істрії, скажу Спліт – запитають, чому не раджу континентальної Хорватії. Скажу так: для мене особливу роль грає Башка Вода, невелика місцевість між Сплітом і Макарською, там жили мої батьки, там я проводив кожне літо. Я переконаний – якщо поїдете туди, у вас також будуть гарні спогади.
Хорватія стане членом ЄС вже у понеділок. Проте, ще до 31 грудня триватиме ряд процедур щодо завершення інтеграції країни з ЄС. За словами європейських політиків, наступною у черзі є Чорногорія, потім Македонія. Про Україну, на жаль, поки що не згадують.
PR24/О.Б.