«Візи? Навіщо?» - так називається виставка, підготовлена українською ініціативою «Європа без бар’єрів» та польським Фондом Стефана Баторія. Експозиція розповідає історії відомих українців, котрі мали труднощі з отриманням шенгенських віз. Її відкриття пройшло у приміщенні польського парламенту 12 червня. З цієї нагоди політики, урядовці та представники громадських організацій зібралися на круглий стіл, аби дискутувати над візовою практикою польських консульств в Україні.
Як зазначив депутат Марцін Свєнціцький (Громадянська платформа), учасник польско-української групи міжпарламентської співпраці, контакти між Польщею та Україною дуже змінилися після приєднання Варшави до Шенгенської угоди:
- Протягом першого року нашого членства в Шенгенській зоні кількість українців, котрі відвідують Польщу, зменшилася в два рази. Все - через жорсткі норми Шенгенської угоди. Адже цей документ був написаний для всього світу, а не для братньої країни, з якою ми хочемо мати теплі відносини. Від того часу було проведено кілька реформ, які мали полегшити українцям процес подорожі до Польщі. Маю на увазі в першу чергу угоду про малий прикордонний рух. По-друге, скасування оплат за видачу національних віз. По-третє – спрощення процедури складання документів, втім запровадження практики візових центрів, хоча остання й оцінюється. Зараз в Україні працює 8 польських консульств і ще 14 пунктів прийому документів. Минулого року було видано понад 650 тисяч віз. Зменшується відсоток відмов, але досі малим залишається відсоток багаторазових віз. Ми у Польщі скаржимося, що мусимо отримувати візи до США. Але американці часто видають візи на 5 або 10 років з правом багаторазового в’їзду. Українці аби дістати бажаний «мультишенген» мусять показувати запрошення дійсне кілька років, що більшість людей зробити звісно не може.
Олександр Сушко, директор Інституту Євро-Атлантичної співпраці та експерт «Європи без бар’єрів», нагадав, що моніторинг візових практик країн ЄС в Україні розпочався саму з польсько-української ініціативи:
- Вперше близько 10 років тому, завдяки ініціативі Фонду Стефана Баторія, було розпочато професійний моніторинг видачі віз українцям. Вже 10 років проводяться дослідження, які дозволяють побачити динамічні зміни у візових практиках ЄС взагалі та окремих країн. Можемо оцінювати вплив візових режимів на стан комунікації між суспільствами, на пересування громадян через кордон Євросоюзу. Діяльність громадських організацій у цій сфері дозволяю побачити цю ситуацію глибше, ніж крізь призму офіційної статистики.
Питання лібералізації візового режиму, як неодноразово підкреслювали європейські політики, не є питанням політичним і не пов’язане з міждержавними відносинами України з ЄС або підписанням Угоди про асоціацію. Однак для багатьох українських громадян саме оформлення віз - це перший контакт з Європою, перші враження про ставлення європейців до них. І від того, наскільки цей контакт буде приязним, залежатиме співпраця між українським суспільством та європейською громадськістю. Експерти не прогнозують скасування візового режиму для громадян України протягом найближчих років, але очевидно, що буде відбуватися подальше спрощення процедур отримання документів. Важливу роль у цьому процесі відіграє не тільки настанова ЄС, а й реформи українського законодавства.
Моніторинг візових практик країн ЄС полягає у слідкуванні, наскільки консульства окремих країн ретельно дотримуються засад Шенгенської угоди та наскільки якісно надають послуги заявникам на візу. А також наскільки враховують ті нововведення, які запровадила Угода про спрощення візового режиму. Результати «перевірки» можна сприймати по-різному. Віце-директор консульського департаменту МЗС Польщі Ярослав Ласінський пропонує більше уваги звертати на позитивні зміни, що відбулися останніми роками:
- Нам вдалося поліпшити контакти між людьми в Польщі та Україні завдяки спрощенню візового режиму. Польща послідовно вважає, що остаточною ціллю цього процесу є повне скасування віз для громадян України до Європи. Ми намагаємося, аби процес видавання віз у наших консульствах стимулював рух осіб між Польщею та її східними сусідами, налагодження бізнес-контактів, співпраці між громадськими організаціями тощо. І польські консули в Україні щороку збільшують рівень доступності своїх послуг. Аби збільшити кількість виданих віз, ми вирішили залучити до процесу аплікації аутсорсингові фірми, які створюють візові центри. Зараз громадяни України очікують на візу в середньому 6 днів, відсоток відмов для них є на рівні 1,3, а це майже у два рази нижче, ніж середній для всіх консульств країн ЄС.
Є й інший погляд на статистику. «Зміни на краще є, однак непокоїть, що досі залишаються проблеми, про які говоримо вже не один рік», - констатує Якуб Бенедичак з Фонду Баторія:
- Угода про спрощення порядку оформлення віз була величезним кроком назустріч українцям. Оплата за отримання візи зменшилася з 60 до 35 євро, час очікування – з 15 до 10 днів, розширено перелік осіб, які можуть отримати довгострокові візи, та осіб які мають право на безкоштовну візу. Окрім угоди останніми роками з’явився кодекс поведінки та етичний кодекс для працівників прикордонної служби, був підписаний ряд двосторонніх договорів, що позитивно вплинуло на візову практику. Однак ми досі отримуємо занепокійливу інформацію. Досі видається дуже мало багаторічних віз. Чи це правда, що в Україні живе тільки 373 людини, які відповідають критеріям отримання 4-5-річних шенгенських віз? А рівно стільки їх видано минулого року. Важко записатися на прийом до консульства через систему e-konsulat, часто в черзі доводиться чекати кілька місяців. І це не нова проблема, але МЗС її не вирішує. Українців у консульствах не інформують про їх права. А дізнатися про них немає звідки – візовий кодекс має понад 50 сторінок, додаток до нього – понад 100, немає перекладу багатьох документів. Провокативним є питання візових центрів. Їх працівники не завжди є компетентними, теж є черги, різні центри вимагають різний набір документів.
Нагадаємо, у 2012 році у світі було видано понад 14 мільйонів шенгенських віз. З них в Україні – понад 1 мільйон 200 тисяч, це друге місце за кількістю після Росії. Порівняно з росіянами, українці частіше отримують відмови та рідше – багаторазові візи. Кожний третій «шенген» в країні над Дніпром видається консульствами Республіки Польща. З 1 липня в дію вступають зміни до Шенгенського візового кодексу. Збільшиться кількість категорій осіб, які можуть оформити візи за спрощеною процедурою, а також будуть застосовуватися більш чіткі критерії до видачі багаторазових довгострокових віз.
Олена Бабакова