Європейський суд з прав людини у Страсбурзі визнав незаконним рішення української Феміди про арешт екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. Судді одностайно ствердили, що у цьому випадку були порушені 5-а та 18-а статті Європейської конвенції прав людини.
В останній день квітня у Страсбурзі в присутності представника української держави та адвоката Сергія Власенка Трибунал у Страсбурзі оголосив своє рішення з приводу першого позову Юлії Тимошенко проти української держави, що стосувався незаконності арешту екс-прем’єрки у 2011-му році. Судді розглядали справу майже 2 роки. Експерти від початку прогнозували, що арешт Тимошенко визнають незаконним. Так і сталося. Однак до констатації незаконності додалося не менш (а може навіть більш) поважне формулювання – що санкції проти екс-прем’єрки мали політичне підґрунтя.
«Це виняткове судове рішення», - так позицію ЄСПЛ коментує відомий польський юрист, професор Іренеуш Камінський, експерт Ради Європи та Гельсінської спілки прав людини, представник родин жертв Катинського злочину у судових справах в Страсбурзі.
- Це винятковий випадок. У справах, подібних до позову Юлії Тимошенко, судді ЄСПЛ часто констатують порушення 5-ї статті Конвенції, натомість 18-ї статті – дуже рідко. Це означає, що держава використала свої компетенції та засоби тиску з політичною метою. Я вже давно слідкую за діяльність Трибуналу у Страсбурзі, і можу згадати поодинокі випадки, коли б судді прямо вказували на політичний компонент у справі. Якщо у цій справі, яка безумовно має значний політичний розголос, Трибунал не боїться вжити формулювання «політично вмотивоване рішення», то це заповідає вагомі наслідки для української влади.
Юрист нагадує, що Трибунал вбачає політичні підтексти у діяльності української Феміди не вперше. Попередній раз це було стверджено при розгляді справи Юрія Луценка. Європейська Комісія останніми роками часто вказувала владі у Києві на проблему вибіркового характеру правосуддя.
Як зазначає Іренеуш Камінський, після цього рішення ЄСПЛ Україну чекають поважні наслідки як у безпосередньо юридичній, так і в міжнародній площині:
- У випадку Юлі Тимошенко період тимчасового арешту, якого стосувався її перший позов, вже закінчився. Вона була засуджена на 7 років ув’язнення у карній колонії і відбуває цей вирок. Рішення Трибуналу у справі арешту не є юридичною підставою звільнити її з колонії. Натомість недавнє рішення, правдоподібно, матиме вплив на вердикт у другій справі Юлія Тимошенко проти України, яку зараз розглядає Трибунал. Це позов щодо протиправності рішення українського суду про ув’язнення екс-прем’єрки. Ця друга справа є набагато важливішою. І рішення суду у цьому випадку буде для України більш зобов’язуючим. Тепер, коли Трибунал визнав факт політизації арешту, є чимало шансів, що судді також визнають рішення про ув’язнення Тимошенко на 7 років політично вмотивованим.
Експерт нагадує: якщо Трибунал у Страсбурзі визнає, що вирок про ув’язнення Тимошенко від 11 жовтня 2011-го року мав політичне підґрунтя, то український суд муситиме скасувати своє рішення і звільнити екс-прем’єрку.
Другий позов Юлії Тимошенко був складений до Трибуналу восени минулого року, після того як Верховний Суд України відхилив її касаційну скаргу на рішення судів нижчих інстанцій. Як правило, говорить Іренеуш Камінський, розгляд справ у Страсбурзі триває роками, хоча для засуджених українських політиків-опозиціонерів ЄСПЛ робить виключення:
- Звісно, Трибунал у Страсбурзі визнав, що справи Юлії Тимошенко мають пріоритетний характер. Рішення, про яке зараз говоримо, з’явилося протягом двох років – для Трибуналу це рекордно короткі строки! Думаю, це означає, що невдовзі почуємо і другий вирок.
Чи можливим є сценарій, що Віктор Янукович помилує Юлію Тимошенко не чекаючи аж рішення Трибуналу зобов’яже Україну звільнити екс-прем’єрку? Іренеуш Камінський вважає, що так може статися, однак помилування Тимошенко президентом не означатиме, що ЄСПЛ відмовиться дати оцінку її справі:
- Це був би дуже добрий жест – помилувати Тимошенко. Добре рішення, на яке чекає значна частина українського суспільства та чимало європейців. Арешт і ув’язнення Тимошенко до сьогодні є причиною критики українських урядовців в Європі. Тому для успіху України в Європі цю справу варто було б якомога швидше закінчити. Натомість помилування є актом милосердя, воно не підтверджує, що під час судового процесу дійшло до порушення права. Незважаючи на помилування, Трибунал має оприлюднити свою думку, чи була порушена Європейська конвенція прав людини.
Останнє рішення Трибуналу у Страсбурзі зрештою ні до чого не зобов’язує українську владу, проте є ударом по її іміджу в Європі, - вважає експерт Центру східних досліджень Войцєх Кононьчук:
- По-перше, це рішення суду – поразка престижу української влади. Адже у світ пішов месидж, що Трибунал визнав рацію Юлії Тимошенко. Але це не матиме жодних «автоматичних» наслідків і не треба очікувати її звільнення з в’язниці.
Войцєх Кононьчук пояснює, що звільнення Юлії Тимошенко – це головна умова підписання Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною у листопаді цього року. Незважаючи на це, на його думку, державне керівництво України не наважиться звільнити екс-прем’єрку:
– Поки при владі буде ця політична еліта, на чолі з Віктором Януковичем, Юлія Тимошенко залишатиметься у в’язниці. Її справа і надалі буде головною проблемною точкою у відносинах Брюсселя та Києва. Навіть якщо Київ проведе судову реформу, що її вимагає ЄС, – цього, радше, не вистачить, аби підписати Угоду.
Після оголошення вироку у вівторок ряд польських політиків як з правлячої, так і з опозиційних партій наголосили, що Україна не може не зважати на вирок Трибуналу, і що інформація про порушення прав екс-прем’єрки навряд чи сприятиме процесу євроінтеграції. Деякі європейські країни, втім Франція, закликали українську владу звільнити Тимошенко. У четвер авторитетне видання «Financial Times» запропонувало, аби після вироку Трибуналу європейські політики збільшили тиск на Київ. Адже не можна підписати Угоду про асоціацію, допоки лідерка української опозиції знаходиться у в’язниці.
Олена Бабакова