48% – стільки українців, згідно з результатами нещодавнього опитування Центру Разумкова та Фонду Демократичні ініціативи, підтримують вступ України до Європейського Союзу. В той самий час більш як третина мешканців країни над Дніпром воліли б бачити свою державу членом Митного cоюзу.
У грудні 2012-го європейські політики заговорили про реальність підписання Угоди про асоціацію з Україною вже у 2013-му році, а також пообіцяли пришвидшити розгляд питання скасування візового режиму. Росія традиційно пообіцяла зменшити ціну на енергоресурси та всіляко допомагати «братньому народові». А де б так насправді Україна почувалася ліпше з економічної точки зору – в об’єднаній Європі чи у партнерстві з Білоруссю, Казахстаном та Росією? Про це ми запитали директора Інституту трансформації суспільства, економіста та політолога Олега Соскіна.
- Україна імпортує з Росії та Казахстану переважно сировину: нафту, газ, метали. Адже Росія це дуже відстала країна, вона нездатна перейти до вищих технологічних укладів, до інноваційно-інвестиційної моделі економіки. Мета Росії – це поглинання України, аби відновити себе як імперію неоколоніального зразка, яка будується на фінансово-економічних системах. Отже, для України входження у Митний союз стане кроком назад.
Олег Соскін вважає, що аби отримати від Москви дешевший газ, Київ подібно до Мінська буде змушений за безцінь продати свою газотранспортну систему. Адже Росії, яка постачає енергоресурси до Європи, дуже залежить на газосховищах, що знаходяться у Західній Україні. Твердження євроскептиків, що Євросоюз зацікавлений в Україні лише як в ринкові збуту товарів, економіст вважає абсурдним:
- Внутрішній ринок ЄС це понад 500 мільйонів населення, це спільне ВВП більше як 13 трильйонів доларів, тобто понад 30 тисяч доларів на душу населення. Це ринок, який здатний до саморозвитку. Тому й не потребує проводити експансію на інші ринки.
На думку Олега Соскіна, вигоди, які принесе інтеграція з Європою Україні, є очевидними:
- Це свобідна приватна власність, середній клас, це розвиток муніципальних систем управління, місцеве самоврядування, це самозайнятість та розвиток людського капіталу. Це і є майбутнє.
Вбачаючи майбутнє України в ЄС, директор Інституту трансформації суспільства однак не впевнений, що у процесі євроінтеграції щось зрушиться з місця, допоки в Києві залишатиметься та сама влада.
Щодо того, чи Угода про асоціацію Україна-ЄС буде підписана до кінця цього року, не впевнена Ельжбєта Каца, аналітик Польського інституту міжнародних справ, але вже з інших причин:
- Перспективи підписання цієї Угоди, звісно, існують. Але й далі, на жаль, певності у цьому питанні немає. З одного боку, Єврокомісія хоче підписати цей документ, адже всі усвідомлюють – це не тільки економічний крок, а й геополітичний вибір. Але залишається проблема згоди окремих держав-членів Євроспільноти. Якщо не вдасться переконати всі країни ЄС, то нічого не вийде. Все залежить від того, як українська влада буде себе поводити протягом найближчих півроку та як пройде саміт Україна-ЄС у лютому.
«Чи Угода про асоціацію буде підписана цього року? Я би дуже хотів, хоча не впевнений, що це реально», - говорить доктор Яцек Кухарчик, директор варшавського Інституту публічних справ:
- В Європейському Союзі надалі існують суперечності, чи треба підписувати Угоду з Україною, зважаючи на порушення прав та свобод громадян правлінням Януковича. Хоча я вважаю, що документ цей треба підписати, незважаючи на те, що робить українська влада. Є така польська приказка: «Кляштор існуватиме довше за настоятеля». Угода про асоціацію це пропозиція для країни, а не для конкретного президента. Я був би задоволений, якщо б під час литовської президенції в Раді ЄС Угода з Україною була підписана.
Останнім часом російські політики найвищого рангу часто згадували, як раді були би бачити Україну у Митному союзі. А українські урядовці до Москви приїжджають частіше, ніж до Брюсселя. Чи європейські експерти сприймають зближення України з Росією як реальний сценарій, чи радше як спробу налякати Європу? Коментує Яцек Кухарчик:
- ЄС вважає, що для України досі існує вибір: або Угода про асоціацію, або Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Щодо оцінки загравання Януковича з Росією, то думки і європейських політиків, і експертів розділилися. Хтось сприймає їх серйозно, хтось ні. Більш істотним є інше запитання: як поїздки українського лідера до Москви змінюють політику Брюсселя щодо України? Це ще один привід швидше підписати Угоду про асоціацію – тоді нарешті «російський сценарій» буде закритий, і Україна вже не зможе більше імітувати свою відому багатовекторність.
Ельжбєта Каца припускає, що в Євросоюзі поки ніхто серйозно не сприймає можливість приєднання України до євразійських структур:
- І політики, і експерти вважають, що Україна радше не буде рухатися у напрямку інтеграції з Росією. Причина – тоді б вона стала залежною від Росії, і до того ж не могла б користуватися у майбутньому фінансовою допомогою ЄС. Тим більше, доведеться попрощатися зі знаною політикою балансування між Заходом та Сходом. Припускаю, що економічно для України членство у Митному союзі було б вигідним, все-таки Росія це її головний торговий партнер. Але цей Союз це проект дуже непрозорий. Можливо, це має свої плюси для Білорусі і Казахстану, але у випадку України – напевно не буде.
У грудні минулого року Представництво Єврокомісії в Україні видало брошуру «Угода про асоціацію – що це дасть Вам», де пояснюється, як створення асоціації з ЄС вплине на життя пересічних громадян. Але повстає питання – скільки доведеться чекати на ці зміни? Ельжбєта Каца стверджує, що до 10 років:
- У Польщі після вступу до ЄС ситуація дуже швидко почала поліпшуватися, адже ми отримали багато структурних фондів від Єврокомісії. На жаль, у випадку України все виглядає інакше – наразі немає мови про членство Києва в ЄС. Проте членство не пов’язане з можливістю фінансування реформ у країні з Брюсселя. Підписання торговельної угоди з ЄС означатиме, що протягом 10 років виникне більше інвестиційних можливостей, а в перспективі довготерміновій це призведе до зростання українського ВВП на 3-5%. Але на початку український уряд сам має провести ряд реформ. Реформ корисних для громадян, але не дуже корисних для групи олігархів.
Зазначимо, якщо на вступ до ЄС позитивно дивиться майже половина українців, то тільки 15% висловилися за приєднання України до НАТО. Майже 25% опитуваних вважає, що минулого року Київ більше зробив для інтеграції з Росією, і лише 18% – що країна просунулася на шляху до об’єднаної Європи.
Олена Бабакова