Посол Республіки Польща Артур Міхальський був у середу, 13 березня, у Міністерстві закордонних справ Білорусі, куди його було викликано для «надання пояснень» у зв’язку з понеділковою заявою Інституту національної пам’яті Польщі у справі Ромуальда Райса «Бурого», у якій «помилковими» названо звинувачення його, зокрема, у скоєнні геноциду.
У вівторковій заяві МЗС Білорусі заявило, що очікує від влади Республіки Польща «публічного офіційного коментаря щодо того, чи оцінка (ІНП Польщі) дій „Бурого” є офіційною точкою зору, і як це стосується кроків, спрямованих на розвиток діалогу, зокрема історичного, що відбувається між обома країнами останнім часом».
«Злочинець, котрий особисто віддавав накази та брав участь у вбивствах мирних жителів білоруських сіл на Підляшші, не може бути виправданий ані в очах білорусів, ані в історичній пам’яті інших раціонально мислячих людей. Польські учені зібрали достатню кількість доказів його злочинів. На підставі фактів, а не теоретичних міркувань, у 2005 році їх оцінило слідство комісії ІНП», - сказав у вівторок, 12 березня, речник МЗС Білорусі Анатоль Глаз. Він додав, що «потрібні дозрілість та мужність, аби визнати це».
Своє обурення висловив також голова білоруської парламентської комісії із закордонних справ Валєри Варанєцкі, який сказав, що рішення ІНП «ображає не тільки пам’ять жертв та їхніх нащадків, але це відсутність поваги до європейських християнських цінностей». Він теж зауважив, що ІНП «відкрив ящик Пандори», оскільки «також в інших країнах можуть нині з’явитися сили, котрі почнуть виправдовувати воєнні злочини „вищою необхідністю”».
У понеділок, 11 березня, Інститут національної пам'яті Польщі поінформував, що, беручи до уваги нові дослідження, капітан Ромуальд Райс «Бурий» і його загін не здійснив геноциду. ІНП заявив, що результати нових досліджень ставлять під сумнів інформацію, поміщену в кінцевих висновках слідства в справі солдата польського підпілля.
ІНП нагадав, що, за попередньою версією, діяльність солдатів підпілля була спрямована проти певних сільських жителів, переважно білоруської національності і православного віросповідання. Діяльність «Бурого» була тоді окреслена як така, що «належить до злочину геноциду, яке входить у категорію злочинів проти людства».
У свою чергу, нові результати історичних досліджень, як пише ІНП, не відповідають дійсності, а дослідження з 2002-2005 років містять помилки.
Інститут національної пам'яті як аргумент наводить чотири наукові роботи з 2016-2019 років різних авторів. На основі проведених досліджень вони стверджують, що потрібно рішуче відкинути тезу про релігійно-національні мотиви діяльності солдатів «Бурого».
Цитовані в комюніке ІНП польський історик Казімєж Краєвський та адвокат Ґжеґож Вонсовський аргументують, що не «православна віра і не білоруська національність були причиною смерті жителів під ляських сіл. У свою чергу, за словами польської установи, смерть жінок і дітей, яка безсумнівно має поганий відбиток на діяльності «Бурого» і його солдатів, «не була навмисно запланованою».
ІНП зазначає, що дослідження кандидатів наук Маріуша Бехти і Войцєха Мушинського також не дозволяють називати вчинене Райсом і його людьми геноцидом. Акція, пишуть вчені, «має політичний характер і була пов'язана з активною підтримкою місцевих жителів комуністичного режиму».
PAP, IAR/Т.А.