Рішення польського Конституційного суду щодо частини Закону про Інститут національної пам’яті про злочини українських націоналістів внесе нову динаміку у відносинах між Києвом та Варшавою. На цьому у п’ятницю, 18 січня, наголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Ми очікували саме цього рішення, адже без нього насправді неможливо було змінити атмосферу дискусії. Я вважаю, що у нас із Польщею немає фундаментальних проблем у відносинах, але є емоційний фон. Зараз маємо свіжий подих, ми маємо його використати», - сказав Клімкін під час прес-конференції, на якій він підбив підсумки про роботу свого відомства минулого року.
Очільник української дипломатії зазначив, що розмовляв про це з міністром закордонних справ Польщі Яцеком Чапутовичем, який був в Україні у вівторок. «Ми говорили про те, що ми можемо зробити у контексті подальших кроків», - зазначив він.
«Я вважаю, що ми маємо продовжити абсолютно зорієнтовану на результат предметну дискусію щодо пошукових робіт (польських жертв конфліктів на території України), щодо відновлення наших (українських) місць пам’яті у Польщі. Я вважаю, що це рішення (Конституційного суду Польщі) дає нам абсолютно нові можливості для динаміки», - заявив міністр.
Нагадаємо, Конституційний суд Польщі постановив у четвер, що положення оновленого Закону про ІНП у частині про злочини українських націоналістів порушують конституцію. Ці положення опротестував президент Анджей Дуда, зазначивши, що визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща» є неточними.
Однак, у законі залишилися положення щодо, зокрема, злочинів українських націоналістів, які у поєднанні зі статтею 55 Закону про ІНП дозволяють відкривати кримінальні провадження проти тих осіб, котрі заперечують волинсько-галицький злочин, вчинений проти поляків Українською повстанською армією під час Другої світової війни. За заперечення цих злочинів загрожує штраф або позбавлення волі до трьох років.
Згідно із Законом про ІНП, злочинами українських націоналістів (також тих українських формувань, котрі колаборували з ІІІ Рейхом) є «діяння українських націоналістів у 1925-1950 роках, що полягали у використанні насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп людей». Положення також зазначають, що таким злочином був, серед іншого, «геноцид громадян Другої Республіки Польщі на Волині та у Східній Малопольщі».
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко подякував Конституційному суду Польщі за прийняте рішення.
PAP/Т.А.