1 листопада біля Головпоштамту у Києві відкрили фотодокументальну виставку «100 років сусідства: Україна і Польща», яку підготував Український інститут національної пам’яті.
На веб-сайті українського інституту зазначено, що ця експозиція дозволяє по-новому подивитися на відносини Польщі та України, «звільнивши їх від зайвих емоцій та історичних міфів».
«В історії України та Польщі, особливо за останні 100 років, можна простежити багато паралелей. Обидві країни від початку ХХ століття пережили визволення від імперського поневолення та відродження своєї національної держави, відчули на собі гніт нацистського та комуністичного тоталітаризмів, і, врешті, святкували повторне відновлення державності після краху комунізму», - говориться на інтернет-сторінці установи.
«Українсько-польські стосунки знають і випадки тісної співпраці, яка будувалася на засадах взаємної користі для обох народів. І ця виставка, яку ми сьогодні презентуємо - яскраве тому підтвердження. Вона демонструє, наскільки паралельними були у багатьох випадках історичні процеси в Україні і в Польщі за ці сто років. І змушує замислитися над тим, якими їм бути в майбутньому. Як на мене, оптимальною є формула, запропонована іще в 70-х роках головним редактором культового часопису „Культура” Єжи Ґєдройцем: „Прощаємо і просимо вибачення”. Шлях взаємних претензій та амбіцій - це шлях в нікуди. Давайте залишимо наше минуле історикам, а спробуємо будувати наші стосунки на тому, що може принести максимальну користь нашим народам нині», - наголосив, відкриваючи виставку, віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
Виставка складається з 20 банерів, присвячених ключовим етапам українсько-польських відносин, починаючи від Першої світової і до сьогодення, демонструючи історичні паралелі. Зокрема, цікавим є порівняння Українських січових стрільців та Польських легіонів Пілсудського, польського підпілля 1920-30-х років з українським, діяльності Армії Галлера та сірожупанників/синьожупанників, процесів, які супроводжували звільнення від комуністичного рабства та відродження національної держави кінця 1980-х, початку 1990-х років в обох державах.
Зазначено, що Історичні переплетення можна простежити не лише через історичні події, але й через долі окремих особистостей, іноді навіть із однієї родини. Яскравий приклад останнього - брати Андрей та Станіслав Шептицькі, один із яких був очільником Української греко-католицької церкви, а інший - відомим польським генералом, міністром оборони Польщі.
Уся виставка побудована на документальних матеріалах. У виставці використані фото та документи з архівів Музею Української революції 1917-1921 років, Центру досліджень визвольного руху, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Інституту національної пам’яті Польщі, Національного цифрового архіву Польщі, а також особистих архівів Віталія Скальського, Ярослава Тинченка, Дмитра Понамарчука, Богуміли Бердиховської та Юрія Гаврилюка.
«Архівні документи комуністичних спецслужб є важливою основою для експозиції, оскільки передають всю палітру стосунків між обома народами. Вони наочно демонструють, як більшовики використовували брак порозуміння між українцями та поляками для розпалювання ворожнечі. Як наслідок, обидва народи стали жертвами комуністичного режиму», - зауважив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут.
Виставка «100 років сусідства: Україна і Польща» дозволяє глибше зрозуміти причини та наслідки історичних процесів, які пережили обидві країни. «Цьогоріч Україна і Польща відзначають століття відновлення незалежних держав. Наші народи пройшли схожий історичний шлях і це має сприяти порозумінню між нами сьогодні. Минуле українців та поляків здатне запропонувати нинішньому дню всю палітру відносин - від завзятого протистояння то плідної співпраці. Саме про це різне минуле і розповідає наша виставка. Що саме з цього плекати як елемент спільної пам’яті для майбутнього вирішуємо ми. І саме ми, а не діячі минулого, відповідальні за цей вибір», - зазначає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Виставка демонструватиметься до кінця року.
memory.gov.ua/Т.А.