Протягом двох днів науковці провідних університетів двох держав, представники інститутів світових стратегічних досліджень, дипломати, публіцисти обговорювали актуальні питання, необхідні для зміцнення та позитивного розвитку українсько-польських взаємин. Конференція закінчилася дискусією про те, як підняти двосторонні взаємини на вищий рівень співпраці в інтересах двох держав, використовуючи переваги демократичних цінностей. Зустріч відбулася за підтримки міністерств закордонних справ України та Польщі, Сенату Республіки Польща, Національної академії наук України.
«Ці зустрічі повинні компенсувати час, який ми втратили через паузу в офіційних відносинах між Польщею та Україною. Робочі контакти, проте, тривають на інтелектуальному, економічному й міжлюдському рівнях. Нам із Польщею нема куди дітися, ми ж сусіди», – сказав директор київського Інституту світової політики Євген Магда. Як додав експерт, найближчим часом вирішення історичного спору може не вийти: «Україна і Польща – на різних стадіях формування політичної нації. У Польщі він уже сформований, а в Україні цей процес лише починається. Ми лише кристалізуємо своїх героїв. У Польщі вони визначені. Я хотів би, щоб наші польські партнери зрозуміли, що Україна не може будувати політичну націю за польськими зразками».
Пшемислав Журавський вель Ґраєвський з Лудзького університету, радник міністра закордонних справ Польщі, запропонував, щоб у розмовах про польсько-українські відносини відрізняти атмосферу, сформовану в ЗМІ, від справжньої матеріальної співпраці. За його словами, вона є такою інтенсивною, як ще ніколи не була після 1991 року: «Нові залізничні, авіасполучення, ринок праці, співпраця вишів, динамічний розвиток на ринку енергетики, зростання польського експорту газу в Україну». Експерт нагадав, що коли Росія в березні припинила постачання газу в Україну, Польща протягом кількох годин зорганізувала українській стороні його екстрене постачання. Пшемислав Журавський вель Ґраєвський нагадав про військову співпрацю – участь польських фахівців у вишколах українських солдатів, а також у банківській сфері та в дипломатії – завдяки головуванню Польщі в Раді безпеки ООН на цьому форумі відбулися дебати, присвячені російській агресії проти України.
Політолог Анджей Шептицький з Варшавського університету зазначив, що такі зустрічі служать кращому пізнанню точки зору партнерів: «Ми намагаємося не лише визначити проблеми, які заважають співпраці, але й задуматися, як їх подолати, або вказати сфери, які нас потенційно об’єднують, а не розділюють».
Директор Центру студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький оцінив, що участь у таких форумах є необхідною через відсутність дискусії на міждержавному рівні: «Ми мусимо з собою розмовляти. Знаємо, що це позитивістська робота. Це ненормально, що наші міністри закордонних справ зустрічаються в Нью-Йорку при нагоді засідання ООН, потрібними є зустрічі в Києві та Варшаві». Як додав польський експерт, нинішній форум може діяти й тоді, «коли уряди двох країн люблять себе взаємно, і коли не люлять».
Професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров заохочував розвивати польсько-українські контакти на рівні суспільств: «Йдеться про те, щоб ми бачили не лише негативні речі. У нас кажуть, що українці дивляться в майбутнє, а поляки живуть минулим. Проте сьогодні, в умовах російської агресії, у нас спільний ворог. І проблеми, які є і будуть, не заважатимуть нам у розвитку взаємних відносин. Контакти громадської дипломатії потрібні, шоб не дати шансу екстремістам з обох боків кордону».
PAP, www.youtube.com/Н.Б.