Немає спільної позиції після зустрічі президентів Польщі та України. Анджей Дуда і Петро Порошенко провели перемовини у Брюсселі, де брали участь у завершеному у четвер пополудні саміті НАТО. Головною темою зустрічі лідерів обох держав було спільне історичне минуле.
Президенти Польщі та України зустрілися у Брюсселі двічі. Після перемовин Петро Порошенко сказав, що спільна історія – це справа учених, а не політиків. «Наша спільна позиція полягає у тому, що ми повинні залишити історію дослідникам та історикам, і ми не повинні намагатися політизувати минуле. Минуле має об’єднувати, так як сучасне і майбутнє», – підкреслив він.
Інакше це питання представив президент Польщі. Під час повернення до Польщі Анджей Дуда сказав, що між двома країнами є великі розбіжності і що Україна повинна нині зробити жест у бік Польщі.
«Я чекаю історичної правди. Я говорю зрозуміло: на Волині не було жодної польсько-української війни, там був геноцид, там здійснювали етнічну чистку поляків, звичайних людей в селі, рільників, польських родин, дітей», – сказав Анджей Дуда, якого журналісти запитали про причини, чому не були зорганізовані спільні польсько-українські заходи із вшанування жертв 75-их роковин Волинської трагедії.
Коментуючи перебіг своїх перемовин з Порошенком, Дуда підкреслив: «Пан президент відповідає: але були акції також з польського боку. Я це не заперечую. Були, звісно, тільки диспропорція – величезна. Бо якщо кажуть, що загинуло щонайбільше кільканадцять тисяч, хоча дехто стверджує, що менш ніж десять, українського населення, то польські втрати оцінюють у 100 тисяч людей. І це не були військові, я ще раз повторюю, це були цивільні особи».
За словами польського президента, ці питання «повинні розв’язувати історики». «Але для того, щоб ми могли їх розв’язувати, має бути щонайменше згода на ексгумації», – зауважив президент.
«Якщо хтось не хоче погодитися на ексгумації, то я запитую, чому? Чи він боїться, що історична правда завдяки ексгумаціям буде насправді відкрита і абсолютно доведена, скільки цих людей спочиває у цих масових могилах?», – запитав Дуда.
На переконання президента Польщі, правда є умовою розвитку добрих відносин між Києвом та Варшавою у майбутньому. «Навіть якщо ця правда є найболіснішою», – зазначив він. Анджей Дуда додав, що вона може бути болісною як для української, так і для польської сторони. «Бо треба сказати так: ми теж не були святі у цьому і теж маємо перед чим схилити голову», – сказав польський президент.
Дуда прокоментував також сподівання української сторони стосовно змін положень у прийнятому в січні новому законі про Інститут національної пам’яті Польщі, що дозволяє відкривати кримінальні провадження за заперечення злочинів українських націоналістів, а також злочинів тих формувань, котрі колаборували з ІІІ Рейхом.
«Я сказав пану президенту: важко мати до нас претензії щодо того, що у нас парламент ухвалив положення, ті, котрі потім я оскаржив у Конституційному суді, тому що вважаю, що вони неточні. Але раніше саме в Україні були ухвалені ті гучні положення про прославляння чи героїзацію, як дехто їх називає, і досі не були змінені, попри мої прохання», – зазначив Анджей Дуда.
Нагадаємо, у травні 2015 року в Україні набув чинності закон, що визнає правовий статус учасників боротьби за незалежність України у 20-му столітті, зокрема членів УПА. Закон передбачає, зокрема, можливість покарання за зневагу ветеранів та заперечення цілеспрямованості їхньої боротьби.
Як сказав у четвер Анджей Дуда, у захищеному цим законом ґроні є «постаті, яких неможливо прийняти жодним чином – бо вони дійсно злочинці». «А ми не можемо погодитися з тим, що цих людей прославлятимуть і називати їх злочинцями не можна буде», – додав він.
За словами президента Польщі, саме український закон, який, на його погляд, не відповідає історичній правді, був причиною того, що в останні дні не було спільних заходів до 75-ї річниці Волинського злочину. Кожна зі сторін організувала власні пам’ятні заходи.
Раніше голова Канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхал Дворчик заявив, що «жодні перемовини з владою України про зміну закону про Інститут національної пам’яті Польщі у частині, що стосується злочинів українських націоналістів, не ведуться».
IAR, PAP/Т.А.