Бюро пошуків та ідентифікації Інститут національної пам’яті Польщі починає у четвер, 24 травня, археологічні дослідження на цвинтарі у селі Грушовичі неподалік Перемишля. Їхня мета – встановити, чи у місці пам’ятника УПА, що стояв там до минулого року, поховані останки членів українського військового формування, як про це стверджує українська сторона.
У розкопках як спостерігачі візьмуть участь п’ятеро експертів з України. Дослідження триватимуть два дні.
Знесення у Грушовичах пам’ятника, присвяченого УПА, призвело до введення заборони Українським інститутом національної пам’яті на пошукові роботи та ексгумацію останків польських жертв воєн та конфліктів на території України.
«Археологічні роботи у Грушовичах проводяться для підтвердження або заперечення того, що у місці, де стояв пам’ятник на честь УПА – це не було місце, присвячене конкретним особам, а сотням УПА – є, або немає останків членів УПА», - сказав віце-голова Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Шваґжик.
Він нагадав, що про поховання у цьому місці останків членів УПА повідомила українська сторона, «сподіваючись, що польська сторона зареєструє це місце як військову могилу».
«Подібні дії можливі тоді, коли ми впевнені, коли немає сумнівів», - зазначив Шваґжик. На його думку, без проведення досліджень у Грушовичах «постійно зберігатиметься атмосфера спекуляцій та спотворень». «І конфлікту, говорячи найпростіше», - додав він.
Шваґжик поінформував, що з польського боку роботи будуть виконувати експерти Бюро пошуків та ідентифікації ІНП, «а отже польські археологи, фахівці, за участю судово-медичного експерта».
Він підкреслив, що українська сторона відправила «п’ятьох своїх експертів – археологів та посадових осіб». Історик додав, що польська сторона не ставить у цій справі жодних умов, залишаючи українській стороні право визначення своїх експертів. «Ми не робимо жодної таємниці з нашої роботи», - заявив віце-президент ІНП.
Як зазначив він, результати археологічних робіт будуть у п’ятницю, «і, можливо, навіть у четвер».
Віце-голова Інституту сказав, що є дві можливості. «У місці під пам’ятником, якого вже немає, під фундаментом пам’ятника, не буде виявлено жодних людських останків. І тоді аргументи української сторони про те, що це місце є місцем пам’яті, бо там поховані члени УПА, відпадають», - зазначив професор Шваґжик. Натомість, якщо дослідження на цвинтарі у Грущовичах покажуть, що там є останки вояків УПА, тоді, згідно із законом, їх вивчать та залишать на місці. «Ті люди будуть мати могили відповідно до норм права», - додав він.
Кшиштоф Шваґжик підкреслив, що «одне – це однак могила, право на могилу, а зовсім інше – це будівництво пам’ятників, місця пам’яті».
У свою чергу, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті Святослав Шеремета висловив думку, що дослідження у Грушовичах є «непотрібними». «Вважаємо, що порушення спокою померлих з приводу політичних амбіцій є некоректним. Це не відповідає християнській традиції», - додав він.
«Є договір між урядами Польщі та України про місця пам’яті та місця поховання від 1996 року. На жаль, вважаємо, що польська сторона багато років порушує цю угоду. Згідно з нею, такі місця пам’яті, як у Грушовичах, повинні бути під охороною польської сторони», - сказав він.
Шеремета повторив свої попередні заяви про те, що всупереч угоді, дослідження у Грущовичах не були погоджені з Києвом. «Польська сторона не погодила з нами ці роботи, не погодила їхні дати, у зв’язку з цим у нас були великі проблеми з пошуком експертів, котрі готові би були поїхати до Грушовиць. Ми мусили перервати раніше заплановані експедиції, аби відправити їх туди. Однак більш детальні коментарі я дам тоді, коли будуть відомі перші результати досліджень у Грущовичах», - сказав Шеремета.
Водночас український віце-прем'єр Павло Розенко на своїй сторінці в одній із соціальних мереж поінформував, що одним із делегованих до Грушовичів Києвом експертів і посадовців є саме Станіслав Шеремета.
Нагадаємо, відповідальному секретарю Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті Святославу Шереметі Польща заборонила в’їзд на свою територію. Варшава пояснила, що прийняла це рішення щодо тих українських чиновників, які заблокували ексгумації та пошукові роботи останків польських жертв в Україні.
PAP/Т.А.