Польща хоче підтримати на міжнародній арені тиск України на Росію у справі Криму. Про це у понеділок, 26 березня, у Києві заявив віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький. Заступник очільника польської дипломатії взяв участь у Києві в конференції, присвяченій російській окупації Криму.
Віце-міністр Бартош Ціхоцький запевнив, що Польща має дуже серйозні інструменти для політики тиску на Росію. Він зазначив, що Варшава використовує різні формати, аби поліпшити політику санкцій: непостійне членство у Раді безпеки ООН, членство в Європейському Союзі, НАТО, Веймарському трикутнику та участь у консультаціях G7 plus.
Бартош Ціхоцький підкреслив, що політика санкцій проти Росії можлива завдяки солідарності в межах ЄС. Він зазначив, що сама Україна має інструменти, які можуть послабити російську політику – це поліпшення якості життя в результаті реформ, що можуть зробити Україну привабливою країною для людей на окупованих теренах.
«Передусім хочемо зосередити більше уваги на реформах та поліпшенні якості життя в Україні. Тоді, коли українці, які живуть з другого боку лінії контакту, з другого боку лінії розмежування, побачать, що Україна є успішною державою, ілюзія „руского міра” зникне, послабиться», – сказав він.
Польський віце-міністр додав, що Варшава співпрацює також з Україною у справі санкційної політики щодо Росії. «Ми хочемо також допомоги Україні у поліпшенні санкційної політики, аби окупація ставала для Росії все більш витратливою. Ніхто не чекає результатів цьогоріч, або за рік, чи два, це може тривати, але це наша позиція, яка не змінюється. Не існує жодних умов, за якими ми могли б примиритися з російською незаконною окупацією», – запевнив Ціхоцький.
Крім того, польський віце-міністр закордонних справ заявив у Києві, що атака у британському Солсбері була прямою атакою на безпеку жителів цілої Європи, а це пояснює солідарну акцію витурення російських дипломатів з держав Європейського Союзу та країн з-за меж цієї організації.
У зв’язку зі справою Сєрґєя Скрипаля, Польща визнала персонами нон ґрата чотирьох російських дипломатів. Ціхоцький наголосив, що видворення росіян з Польщі – це питання національної безпеки.
«Добре, що так сталося, бо ці особи, акредитовані у Польщі як дипломати, не будуть загрожувати нашій національній безпеці, ми також приєдналися до солідарної акції. Треба наголосити, що одночасно про це рішення заявило багато держав Євросоюзу та з-за його меж», – сказав він.
«Атака в Солсбері – це не тільки двостороння британсько-російська справа, це атака на безпеку жителів Європи. Якщо хочемо запевнити жителів Європи, що вони можуть жити у безпеці, то мусимо солідарно та рішуче протидіяти таким інцидентам, як у Солсбері», – підкреслив Ціхоцький.
У дискусії під назвою «Після беззаконня. Окупація Криму та її політичні і міжнародно-правові наслідки» взяв також участь віце-міністр закордонних справ України Василь Боднар. Її зорганізували Польський інститут міжнародни[ справ та Центр польсько-російського діалогу і порозуміння.
IAR, PAP/Т.А.