У 2017 році у Польщі було зареєстровано 550 заяв працедавців про намір працевлаштування іноземців у галузі вирощування хутрових тварин. Такі дані Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі представив минулого тижня Фонд захисту тварин Viva!. Згідно з цією статистикою, разом з польськими працівниками у хутрових фабриках по всій Польщі працює до 2 тисяч осіб.
Мартина Козловська з Фундації Viva! вважає ці дані шокуючими, бо, як каже вона, це спростовує головний аргумент хутряної промисловості, який повторюють під час різних інтерв’ю та дискусій. На її думку, число іноземців, яких мали намір найняти вирощувачі хутрових тварин, показує, що «поляки не хочуть працювати у цих фабриках».
«Вирощувачі хутрових тварин насправді змушені шукати працівників за межами Польщі і це попри постійні повторювання, що фабрики розвідництва хутрових звірів – це чудові робочі місця, за які чіпляються поляки», - сказала Козловська.
Раніше Фонд Viva! опублікував інформацію про зайнятість у хутрових фабриках. Захисники тварин отримали доступ до даних Головного управління статистики щодо господарської діяльності у галузі розвідництва норок, лисиць, а також страусів та шовкопрядів. Згідно з цією статистикою, у 2017 році на підставі трудових договорів і договорів доручення вирощувати цих тварин було найнято 986 осіб.
Мартина Козловська зазначила, що вирощувачі хутрових тварин подають суперечливі дані на цю тему. За її словами, вони говорили про 50-60 тисяч працівників у хутряній промисловості, а в листопаді – про 16 тисяч працевлаштованих у хутрових фабриках. Активістка зазначила, що її організація посилається на дані державних установ, а вирощувачі - на дані самих вирощувачів цих звірів.
У Фундації Viva! також повідомили, що у 2017 році Заклад соціального страхування (ZUS) отримав майже 9 млн злотих (2,2 млн євро) надходжень з внесків працівників хутряної промисловості.
Водночас, за словами доктора Станіслава Лапінського з Університету сільського господарства у Кракові, іноземці складають невелику частину з усіх найнятих у хутряній промисловості, бо, згідно з його дослідженням, проведеним торік на замовлення Польського об’єднання вирощувачів хутрових звірів, у подібних фабриках працює приблизно 10 тисяч осіб. За його словами, дані, представлені Фондом Viva! про можливу кількість найнятих іноземців у хутряній промисловості, є «ймовірними». Він зауважив, що «ринок праці вичерпаний», а тому «нестачу працівників поповнюють певною мірою робочими руками з-за кордону».
У свою чергу, за словами польського депутата від партії Право і справедливість Ґжеґожа Пуди, вирощувачі хутрових тварин завищують кількість працівників, аби викликати співчуття у зв’язку з можливим зникненням цієї галузі. Парламентарій наголосив, що дані Головного управління статистики свідчать про дуже малу кількість працевлаштованих у хутрових фабриках. Він вважає, що «мало поляків хоче працювати у цих закладах, адже це дуже невдячна робота і сам факт вбивства цих звірів є дуже невдячним». На погляд депутата, це змушує галузь наймати працівників з-за меж Польщі, наприклад з України.
Також, за його словами, хутряна промисловість у Польщі виробляла приблизно 1% від польського експорту сільськогосподарської продукції і це «незначний» внесок у цілу економіку. «Вирощувачі під різними приводами спільно з псевдоінститутами, псевдопрограмами на телебаченні, з псевдофахівцями, які мають якісь псевдозвіти, намагаються вдавати, нібито галузь вирощування хутрових звірів – одна з тих, які підтримують польську економіку і у зв’язку з цим її не варто зачіпати», - сказав депутат. Він звернув увагу, що «насправді все інакше», адже цей сектор «забезпечує потреби дуже малої кількості громадян».
Заборону розведення хутрових тварин передбачає законопроект про захист тварин, внесений у Сейм групою депутатів Права і справедливості. Під законопроектом підписався, зокрема, голова керівної партії Польщі Ярослав Качинський. Депутат Ґжеґож Пуда, який є членом парламентської групи «Друзів звірів», сподівається, що Сейм розгляне законопроект у березні.
IAR/Т.А.