Після ухвалення двома палатами польського парламенту нового Закону про Інститут національної пам’яті Український інститут національної пам’яті поінформував у середу, 7 лютого, що він не бачить можливостей для продовження співробітництва у межах Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі.
У розміщеній на веб-сайті Українського інституту національної пам’яті заяві говориться, що «ухвалення нового закону про Інститут національної пам’яті в Польщі, що передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за заперечення „злочинів українських націоналістів 1925-1950 рр.” суттєво звужує простір для дискусій та діалогу» істориків.
ІНП у Києві також заявив, що у зв’язку з новим законом він «не може гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території та навіть безпеку їхнього перебування там».
«Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звертаємося до польських колег з пропозицією щодо продовження історичних дискусій на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого», - наголошено у заяві УІНП.
Інститут нагадав, що з 2015 року відбулося п‘ять засідань (двічі на рік, почергово в Україні та Польщі) за участі істориків з обох країн. «Дискусії між дослідникам - завзяті та гарячі, але попри це конструктивні та корисні для розуміння минулого», - додали в українській установі.
«Певні, що дискусії про минуле мають залишатися прерогативою істориків, а не політиків. Адже саме зважена професійна розмова - а не гучні політичні заяви - є однією з основ для порозуміння між народами», - переконані в Українському інституті національної пам’яті.
Головою Українського інституту національної пам’яті є Володимир В’ятрович, історик, якого у Польщі критикують, зокрема, за тезу про те, що польсько-український конфлікт під час Другої світової війни та у післявоєнний період, зокрема Волинська трагедія, був збройним протистоянням між польськими та українськими підпільними формуваннями.
PAP/Т.А.