Ришард Томчик та Барбара Патлєвич за публікацію про Янівський цвинтар у Львові та проф. Ґжеґож Мотика за «Волинь ’43» стали лауреатами конкурсу «Історична книжка року» на найліпшу публікацію, присвячену історії Польщі в XX столітті.
Нагороди ім. Оскара Галецького вручено під час урочистості в будівлі телеканалу TVP у Варшаві.
Ришард Томчик та Барбара Патлєвич нагороду журі отримали в категорії «Найліпша наукова книжка, присвячена історії Польщі та поляків у XX столітті» за книжку «Янівський цвинтару у Лвові. Польська національна спадщина».
«Іноді було важко розмовляти з живими про померлих. З живими про мертвих, про яких навіть не знали, чи могили їхніх рідних збереглися. Нам вдалося записати на сторінках цієї книжки прізвища осіб, могил яких вже немає. Насправді ця книжка буде одним доказом того, що їх поховано на цьому цвинтарі», - сказала Барбара Патлєвич, дякуючи за нагороду, а також за допомогу, зокрема, редакції видання «Kurier Galicyjski» та Польському радіо Львів.
Янівський цвинтар у Львові відкрито у 1883 році. Там є, зокрема, могила відомого допомогою бідним римо-католицького митрополита Львівського архієпископа Юзефа Більчевського – у 2005 році папа римський Бенедикт XVI оголосив його святим. Там знаходяться також могили жертв польсько-українських боїв за Львів 1918-1920 років, серед яких є як польські солдати, так і вояки Української галицької армії.
Натомість книжка проф. Ґжеґожа Мотики під назвою «Волинь ‘43», у якій він аналізує волинсько-галицький злочин проти поляків, а також геноцид хорватських усташі (хорватська націоналістична ультраправа терористична організація у 1920-1940 роках) проти сербів, названа найліпшою науково-популярною історичною книжкою року. ЇЇ високо оцінило як журі, так і читачі під час онлайн-голосування.
«Дозвольте використати цю нагоду для висловлення надії. А надія висловлюється всупереч нерівності дійсності, яка нас оточує, всупереч тій складній історії. Я хочу висловити надію, що з багатьох речей, які об’єднують поляків та українців, раніше чи пізніше нас буде об’єднувати також те, що ми спільно будемо в одному європейському домі», - сказав лауреат, дякуючи за нагороду.
Проф. Мотика – історик, якого вважають одним з найліпших дослідників польсько-українських відносин, (нині він очолює Інститут політичних досліджень Польської академії наук) у своїй публікації доводить, що волинська різня була запланованим геноцидом, а не спонтанною акцією помсти. Водночас він розвіює у ній стереотипне сприйняття «українця-різуна» і пояснює, що жорстокість того злочину була ретельно запланована її організаторами з ОУН-УПА.
Історик сказав, що ОУН та УПА хотіли таким чином створити враження, що вбивства є результатом бунту поневоленого українського населення щодо своїх польських сусідів. «Завдяки цьому „прикривали” організованість дій УПА. Тому Армія крайова до липня 1943 року, тобто до кульмінації різні, марно вважала, що вбивства поляків є тимчасовими і їх можна зупинити завдяки переговорам», - сказав проф. Мотика.
«Читаючи документи ОУН можна дійти висновку, що її члени розуміли, що вони коять страшні речі. Можна також побачити, що члени ОУН і УПА мали клопіт з поясненням українському населенню, чому потрібно вбивати польських сусідів. Українці, в основному, підтримували ідею незалежної держави, але водночас з певною обережністю ставилися до антипольських чисток, сенсу яких не розуміли», - додав історик.
У книзі «Волинь ’43» проф. Мотика не обмежується тільки історією, підбиваючи підсумки також про те, якою нині є історична пам’ять та історична політика у Польщі та в Україні.
Нагороду читачів у категорії найліпшої наукової роботи вручено Міхалу Пщулковському за «Сучасні креси. Архітектура на східних землях ІІ Речі Посполитої (1921-1939)». За словами експертів, це перша книжка повної картини польської архітектури у міжвоєнне двадцятиріччя на терені усіх східних воєводства ІІ Речі Посполитої. Автор на прикладі 70 об’єктів, збудованих на східних землях Польщі у міжвоєнний період, комплексно описав не тільки історію цих будинків, але також історію місцевих жителів.
Нагороди також вручено у категоріях «Найліпше джерельне видаання, присвячене історії Польщі та поляків у XX столітті» та «Найліпші спогади, присвячені історії Польщі та полякам у XX столітті».
PAP/Т.А.