У вівторок, 1 серпня, у Варшаві, інших містах Польщі та багатьох країнах світу пройшли пам’ятні заходи, присвячені 73 річниці початку Варшавського повстання. Це був найбільший опір за незалежність Армії Крайової та найбільша підпільна збройна операція в Європі, окупованій нацистською Німеччиною.
Президент Польщі Анджей Дуда на завершення пам’ятних заходів наголосив, що відзначення річниці початку Варшавського повстання будує у поляках спільноту.
Андей Дуда переконаний, що якби не Варшавське повстання, то історія Польщі могла би скластися інакше. «Не було би вільної Польщі після 1989 року», - сказав президент. «Абсолютна більшість моїх співвітчизників проявляють велику повагу до цього. Це те, що прекрасне у нашому народі, у нашій Батьківщині, я дуже радію цьому», - додав Анджей Дуда.
«Повстанцям хочемо відрапортувати після багатьох років: Польща врешті вільна, Польща повертає пам’ять та сили, живе, розвивається, сміливо користується своїми найціннішими та найкрасивішими традиціями. Польща з гордістю та непохитною рішучістю прямує нині шляхом свободи, незалежності та суверенітету. І тому я не вагаюся нині сказати: шановні полеглі, шановні присутні тут комбатанти, офіцери та солдати Варшавського повстання – 1 серпня Ви здобули перемогу», - наголосив президент Анджей Дуда у листі, що раніше 1 серпня прочитала під час урочистих заходів на Цвинтарі повстанців Варшави глава Канцелярії президента Галіна Шиманська.
«Тисячам розстріляним мешканцям Волі, останки яких тут спочивають, у цій землі, говоримо: завжди будемо про Вас пам’ятати. Ваше мучеництво буде збережене у нашій національній пам’яті як попередження, як подія, яку ми більше ніколи не можемо дозволити», - написав президент.
Пам’ятні заходи біля пам’ятника «Полеглі – Непереможені» на Цвинтарі повстанців Варшави – були частиною головних урочистостей, присвячених 73 річниці Варшавського повстання.
На Цвинтарі повстанців Варшави спочивають останки понад 103 тис. осіб, в основному цивільних та військових жертв повстання; здебільшого безіменних, ексгумованих після війни з численних могил на вулицях, у скверах та повір’ях Варшави.
Крім того, вчора приблизно 600 волонтерів та гарцерів взяли участь в акції Музею Варшавського повстання «Свобода об’єднує». Ідеєю цієї події є продовження повстанських цінностей, а також привертання уваги до місць пам’яті, пов’язаних з Варшавським повстанням. Таких пунктів у столиці Польщі є 360. Варшавський університет – це одне з тих місць, яке під час Варшавського повстання відіграло велику роль.
«Варшавський університет захопили німці і поляки з вантажівки зробили броньовану машину під назвою «Кубусь», аби, зокрема, завдяки ньому, повернути Університет», - розповіла волонтерка Музею Варшавського повстання.
Рівно о 17-ій годині у столиці запрацювали тривожні сирени і сповістили про так звану годину «W» - початок Варшавського повстання, боротьбу поляків за визволення Варшави. Варшав’яни та гості міста зупинилися на хвилину у тиші, аби вшанувати пам’ять про загиблих у повстанні.
У годину вибуху Варшавського повстання почалися також кульмінаційні пам’ятні заходи біля пам’ятника «Gloria Victis» на Повонзківському військовому кладовищі. Шану повстанцям та жителям столиці склали представники центральної та місцевої влади. Присутні на цвинтарі вшанували пам’ять про повстанців хвилиною тиші. Потім пролунав національний гімн Польщі. Відбулася урочистість покладання квітів до могили генерала Антоні Хрусьцєля «Монтера» - головного командувача повстанськими силами Варшави.
Ввечері тисячі варшав’ян співали також повстанські пісні. На площі Пілсудського у рамках акції «Варшав’яни співають (не)заборонені пісні» зібралися як ветерани повстання, так і молодь. Юстина Рутковська з Музею Варшавського повстання зауважила, що спільне співання військових пісень об’єднує варшав’ян. Своєю чергою, учасники акції наголосили, що це чудова можливість для вшанування пам’яті про повстанців. Після завершення репертуару зустрічі варшав’яни співали ще декілька пісень на біс, зокрема «Варшавські діти» та «Палацик Михля».
Натомість пізно ввечері на пагорбі Варшавського повстання запалили Багаття Пам’яті. Вогонь принесли туди естафетою поколінь з Могили Невідомого солдата; вогнище буде горіти там упродовж 63 днів – стільки тривало Варшавське повстання.
Бої за визволення польської столиці, з великою участю її жителів, зокрема жінок та дітей, тривали значно довше, ніж очікувалося. Після 63 днів запеклих боїв, у зв’язку з великою перевагою ворога, закінченням боєприпасів та продуктів, Варшавське повстання захлинулося. Під час протистоянь загинуло від 16 до 18 тисяч повстанців. Приблизно 25 тисяч зазнали поранень, зокрема приблизно 6 тисяч були важко поранені. Втрати серед мирного населення склали від 130 до 150 тисяч осіб. Німців загинуло приблизно 25 тисяч.
IAR, PAP/Т.А.