Голова ІНП: У Познані в 1956 році сталося повстання
                
                    
                        PR dla Zagranicy
                    
                    
                        Taras Andrukhovych
                        
                        28.06.2017 12:00
                    
                                 
                
                
                    61 рік тому у Познані почався перший у ПНР загальний страйк, що перетворився у повстання проти комуністичної влади
                
                
                    
                        
Wikimedia Commons
                     
                
                
                
               
                
                         Голова Інститут національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек нагадує, що робітничі протести у Познані 61 рік тому були повстанням. 28 червня 1956 року у Познані почався перший у Польській народній республіці загальний страйк, а масові вуличні демонстрації були криваво придушені військом.
Голова Інститут нацпам’яті Польщі Ярослав Шарек наголосив, що ті протести були справжнім повстанням, передусім, у зв’язку з «вибуховістю тих виступів і їхнім політичним та визвольним характером». Голова Інституту підкреслив, що хоча спочатку робітники вимагали «хліба та волі», однак під час протесту вони почали висувати вимогу повалення комуністичної влади. Учасники повстання захопили будівлі адміністрації Познані та звільнили в’язниці.
Страйк розпочався вранці 28 червня у познансьокму машинобудівному заводі ім. Цеґєльського – тоді імені Йосипа Сталіна - і перетворився у спонтанні протести проти влади. Маніфестанти вимагали вільних виборів та виведення радянських військ з Польщі, а також скандували антирадянські гасла.
Для пацифікації протестів комуністичні влада використала великі сили міліції та війська, - нагадує Ярослав Шарек. Протест у Познані було придушено понад 10-тисячними підрозділами Польської народної армії під командування червоноармійця генерала Станіслава Поплавського.
За словами істориків, під час жорстокої операції, внаслідок важких поранень, загинуло приблизно 60 осіб, декілька сотень отримали поранення. Наймолодшою смертельною жертвою пацифікації був Ромек Стшалковський, котрий загинув у віці 13 років під час штурму робітників будівлі Комітету громадської безпеки.  
IAR/Т.А.