На початку червня представники Польщі та України проведуть перемовини на тему легалізації місць національної пам’яті в обох країнах. Про це у вівторок, 23 травня, поінформували голови Інститутів національної пам’яті Польщі і України Ярослав Шарек та Володимир В’ятрович.
У квітні Інститут нацпам’яті України сповістив, що у зв’язку із відсутністю реакції влади Польщі на руйнування українських місць національної пам’яті на терені Польщі він призупиняє процес легалізації польських пам’ятників в Україні.
Польський Інституту національної пам’яті відповів, що не приймає до відома це рішення, адже досі у кореспонденції українська сторона згадувала про те, що будь-яке з польських місць пам’яті сприймалося Україною як незаконне.
«Ми домовилися, що на початку червня відбудеться зустріч усіх установ, і польських, і українських, тобто Інституту національної пам’яті України та міжвідомчої комісії, а також Інституту національної пам’яті і представників Міністерства культури, аби почати перемовини про усі спірні питання, що стосуються пам’ятників та ексгумації, аби опрацювати таку систему, щоб ці питання у майбутньому не були заблоковані», - сказав Шарек після зустрічі з В’ятровичом.
Він додав, що перемовини проходили у діловій атмосфері.
«Мусимо улагодити певні речі, мусимо увіковічнити наших героїв, шукати їх, а тому у цьому питанні необхідна розмова і ми цю розмову ведемо», - зазначив Шарек.
В’ятрович зазначив, що питання пам’ятників є нині «найбільш проблематичним» у взаємовідносинах і його потрібно швидко вирішити. У розмові з польськими журналістами він сказав, що червнева зустріч сприятиме саме цьому.
«Для нас дуже важливо дати суспільствам в обох країнах сигнал, що є спеціальні органи державної влади, котрі займаються такою політикою (місць пам’яті – ред.), і, звичайно, це не повинно бути компетенцією якихось громадських активістів чи навіть органів місцевої влади», - заявив він.
«Гадаю, що є два варіанти: або приймемо за основу нашу пропозицію про загальну легалізацію пам’ятників по обох сторонках кордону, або, якщо ця пропозиція буде неприйнятною для польської сторони, почуємо якусь альтернативу», - підкреслив В’ятрович.
ІНП у Києві наприкінці квітня заявив, що в результаті відсутності реакції Польщі на руйнування українських місць національної пам’яті, що знаходяться на її терені, призупиняє легалізацію польських меморіальних об’єктів в Україні. Український ІНП сповістив також, що ініціює також зупинення надання дозволів на проведення робіт з пошуків поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні.
Реакція УІНП пов’язана із знесенням на цвинтарі у селі Грушовичі неподалік Перемишля встановленого там у 1994 році пам’ятника воякам УПА. Демонтаж українського місця пам’яті здійснили, зокрема, члени польських націоналістичних організацій та місцеві жителі за підтримки місцевої влади.
Інститут нацпам’яті у Варшаві відповів, що не прийме до відома «призупинення легалізації незаконних польських місць пам’яті в Україні, оскільки досі у кореспонденції українська сторона не згадувала про те, нібито будь-яке з польських місць пам’яті сприймалося Україною як незаконне, тим більше, що діяльність органів польської держави на терені України обмежена до забезпечення на упорядкування місць спочинку польських жертв та загиблих солдатів, що відбувається після отримання відповідної згоди Міжвідомчої комісії».
Своєю чергою, Міністерство культури і національної спадщини Польщі наголосило, що демонтаж пам’ятника відповідає закону, і звернуло увагу, що пам’ятник УПА у Грушовичах встановлений із порушенням чинного у Польщі законодавства.
Раніше у вівторок голови Інститутів національної пам’яті Польщі та України відкрили у Києві виставку «Злочин 1940 – історія катинського злочину». Експозицію, яку підготував ІНП та Катинський музей, можна подивитися у музеї «Київська фортеця».
PAP/Т.А.