72 роки тому визволено концтабір Маутгаузен-Ґузен

72 роки тому, 5 травня 1945 року, американські війська визволили німецький концентраційний табір Маутгазен-Ґузен. Це був один із найбільш таборів ІІІ Рейху і водночас одне із найбільших місць масових вбиств поляків під час Другої світової війни, де загинуло приблизно 90 тисяч людей.

Маутгазен та другорядні табори, що йому підпорядковувалися, зокрема в Ебензее та Ґузені, були збудовані німцями на терені анексованої Австрії. Перший концтабір відкрито у серпні 1938 року у місцевості Маутгазен, неподалік міста Лінц. Згодом комплекс розширили на багато другорядних таборів. В цілому їх було 50, найбільші знаходилися у Ґузені, Маутгазені та Ебензее.

В’язнів з Польщі почали масово привозити до підтабору Ґузен весною 1940 року. Це місце збудували, зокрема, для знищення польської інтелігенції та духівництва. Наприкінці 1944 року туди було заслано багато варшавських повстанців. До кінця функціонування Ґузен поляки становили у ньому більшість в’язнів.

В цілому в цьому підтаборі загинули 28 тисяч польських громадян, серед них – отець Едмунд Калас – мученик, якого закатували за те, що він відмовився від визнання перед усіма того, що Адольф Гітлер був богом. У таборі були також вбиті лютеранський священик Юзеф Маміца та піонер кінематографії, винахідник Казімєж Прущинський.

В’язні Маутгаузен-Ґузен працювали у нелюдських умовах у кар’єрі або в довколишніх заводах, де виробляли озброєння. Вони ставали також жертвами масових страт та псевдомедичних експериментів. У лютому 1942 року в Маутгазені здійснили перше масове вбивство в’язнів із застосуванням газу.

Через концтабір пройшли, за різними даними, від 190 до 335 тисяч осіб, з яких від 71 до 122 тисяч загинули. Поляки становили приблизно 25% усіх в’язнів і були найчисельнішою національною групою. На другому місці були громадяни Радянського Союзу та радянські військовополонені, а також євреї, німці, австрійці та французи. В цілому німці поневолили там приблизно 14 національностей.

IAR/Т.А.