Сьогодні виповнюється 74 роки від початку повстання у Варшавському гетто. 19 квітня 1943 року бійці Єврейської бойової організації та Єврейського військового союзу почали підпільний опір німцям, котрі зайшли на терен гетто, аби почати процес його ліквідації.
До безнадійної боротьби встали погано озброєні єврейські бійці, виступивши проти вбивств останніх живих у гетто людей, - нагадує історик Кшиштоф Персак з Музею історії польських євреїв «Полін». Він додає, що тоді у варшавському гетто залишилися тільки 60 тисяч євреїв. Персак відзначає, що це була молодь, здебільшого без родин та будь-якої надії на виживання. На його думку, серед жителів єврейського житлового району було усвідомлення того, що гетто і люди, котрі там залишилися, приречені на смерть. Тоді серед єврейської молоді народилася ідея збройного опору, аби не загинути марно і боротися за гідну смерть, - наголошує історик.
Кшиштоф Персак додає, що повстанці були дуже погано підготовані до боротьби. Бійці гетто збудували декілька сотень бункерів («схронів»), які також стали місцями сховку для мирного населення. Він додає, що німці намагалися виявляти та знищувати ці бункери. Кшиштоф Персак зазначає, що сили Єврейської бойової організації та Єврейського військового об’єднання налічували не більше тисячі осіб. У перший день до гетто увійшли приблизно 2 тисячі німецьких солдатів, які були озброєні кулеметами та вогнеметами та за підтримки бронетехніки і артилерії.
Найважчі бої відбувалися у районі вулиць Заменгофа та Налєвки, а також на Мурановській площі. Після трьох тижнів повстання придушили, - нагадує Кшиштоф Персак. 8 травня 1943 року бункер по вулиці Міла був оточений німцями і у ньому приблизно 100 повстанців Єврейської бойової організації спільно з командувачем і керівником повстання Мордехаєм Анєлевичом прийняли рішення про масове самогубство, - каже історик. Як додає він, тільки декільком десяткам бійцям гетто вдалося дістатися на арійську сторону каналами або тунелями, прокопаними під вулицями.
Останні, малі і розкидані групи повстанців боролися ще до 16 травня 1943 року. Кшиштоф Персак додає, що того дня генерал СС Юрґен Штроп оголосив про завершення акції пацифікації гетто. Історик нагадує, що Штроп підготував спеціальний документ - рапорт про ліквідацію Варшавського гетто. Генерал СС після придушення опору повстанців у знак перемоги наказав підірвати Велику синагогу. Кшиштоф Персак зазначає, що Юрґен Штроп завершив свій звіт словами «єврейський житловий район перестав існувати». Німецькі солдати зрівняли із землею Варшавське гетто.
Повстання у Варшавському гетто було першою збройною акцією такого великого масштабу, здійсненого польськими підпільними організаціями проти німців, а також першим міським повстанням в окупованій нацистами Європі. Бої тривали до середини травна 1943 року. Їх змогли пережити тільки декілька десятків повстанців.
Сьогодні, 19 квітня, у Варшаві вшанують пам’ять героїв повстання у Варшавському гетто. Урочисті заходи почнуться опівдні біля Пам’ятника героям гетто співом мовою їдиш гімну бійців гетто, що починається словами «Не кажи ніколи, що йдеш останньою дорогою». Після цього учасники врочистостей пройдуть шляхом найважливіших місць варшавського гетто і покладуть квіти у місцях пам’яті.
Пам’ятні заходи завершаться ввечері у Музеї історії польських євреїв «Полін». Товариство євреїв-комбатантів вручить активістам у честь польсько-єврейської пам’яті медалі «Повстання у Варшавському гетто». У музеї професор Іренеуш Кшемінський виступить із лекцією під назвою «Поляки, євреї та друга світова війна. 74 річниця повстання у Варшавському гетто». Потім Дитячий хор міста Лудзь виконає музичні твори єврейських композиторів.
У Варшаві та декількох інших містах від ранку волонтери роздають паперові жовті квітки нарцисів – символу пам’яті про повстання у Варшавському гетто.
IAR/Т.А.