Окружна прокуратура у Варшаві викликала на допит колишнього прем’єр-міністра Польщі, нинішнього главу Європейської ради Дональда Туска як свідка. Розслідування стосується несанкціонованого тогочасним очільником уряду, тобто саме Дональдом Туском, співробітництва польської Служби військової контррозвідки з російською Федеральною службою безпеки. Як повідомляє портал niezależna.pl, в угоді, укладеній 2010 року, передбачалося співробітництво спецслужб у сфері загроз стосовно будь-якої сторони. Слід відзначити, що Дональд Туск не з’явився в прокуратуру 15 березня, тому що на цей день заплановано його виступ на засіданні Європарламенту.
Ситуацію, що склалася з екс-прем’єром Польщі, у студії Польського радіо прокоментував відставний офіцер розвідки і військової контррозвідки Пйотр Вронський. Він спростував твердження про скандальність ситуації, коли главу Європейської ради викликають до польської прокуратури.
– Почнімо з того, що я не розумію, з чим пов’язаний цей скандал. Дехто дивується, як можна викликати на допит главу Європейської ради. Ці люди забувають, що європейський імунітет Дональда Туска дуже обмежений, порівняно, наприклад, з імунітетом звичайного депутата в Польщі. А тепер уявімо собі ситуацію – водій збив пішохода, а потім заявив, що пішохід сам винен, бо був п’яний. Свідком цієї ситуації виявився прем’єр-міністр. Що робить прокурор? Викликає його як свідка. Прем’єр-міністр може підтвердити версію водія, спростувати її, а може заявити, що був зайнятий важливими державними справами. Я підкреслюю, що Дональда Туска викликають як свідка. До того ж, він поки що надалі є громадянином Польщі і повинен дотримуватися польського законодавства. Підставою його виклику до прокуратури були слова генерала Носека, який заявив, що Туск знав про співпрацю спецслужб.
Головне питання, яке турбує прокуратуру – чи санкціонувало державне керівництво, а точніше саме прем’єр-міністр Туск, співпрацю польських і російських спецслужб? Пйотр Вронський упевнений, що керівництво знало про домовленість.
– Це був договір з Росією, з ФСБ, тобто службою протилежної сторони. Це абсолютно не не те ж саме, що партнерські договори, пов’язані з членством Польщі в НАТО або співпрацею з нашими партнерськими службами. На мою думку, договір з Росією – це не зовсім звичайне явище серед держав НАТО. Відомо, наприклад, що зв’язківці спецслужб є скрізь. Є наші зв’язкові в Москві, є російський офіційний зв’язковий в посольстві у Варшаві. Так само є американський зв’язківець у Москві, російський – у Вашингтоні і так далі. Проте, все це – результат міжнародних договорів, які укладалися на найвищому державному рівні. В цій системі немає жодних конкретних угод. Якщо такі угоди з’являються, вони повинні бути дуже конкретними. Наприклад, співпраця в сфері боротьби з тероризмом і злочинністю. Тоді буде чітко вказано, яка саме злочинність мається на увазі і які конкретно дії допускаються. Тоді співпраця полягатиме виключно в обміні інформацією певного роду. Так чи інакше, такі договори укладаються на рівні президентів і прем’єр-міністрів.
На думку Пйотра Вронського, важливо, хто саме підписав угоду про співпрацю польських і російських спецслужб.
– Такий документ можуть підписувати представники служб, однак, лише в тому випадку, якщо прем’єр-міністрові про це відомо. Те, що Дональда Туска викликали в прокуратуру, є своєрідною пасткою. Якщо глава служби, в цьому випадку – глава служби військової контррозвідки генерал Носек, підписав угоду, не повідомляючи про це прем’єр-міністра, то він скоїв злочин. Якщо ж прем’єр-міністр знав і наказав йому підписати документ, то все залежить від змісту документа. Деякі журналісти переконують, що співпраця спецслужб зайшла дуже далеко і стосувалося сфери загроз для будь-якої зі сторін. Якщо такого роду угоди не можна підписувати в якійсь із країн НАТО, значить, той, хто схвалив її підписання, скоїв злочин. Якщо він не знав про це, то я собі не уявляю, як можна було керувати державою і не знати про такі речі.
Як вважає Пйотр Вронський, угода про співпрацю спецслужб здається не лише безглуздою, але й небезпечною.
– Така угода дає росіянам усі можливості. На основі цієї угоди вони можуть висувати свої вимоги. Я взагалі не розумію, навіщо це треба було підписувати. Адже Росія співпрацює з НАТО, договір включає боротьбу і з тероризмом, і з наркобізнесом, існує співробітництво в рамках Інтерполу. І британці, і французи, і американці використовують поліцейські угоди. Навіщо тоді навантажувати контррозвідку? Як спецслужба повинна співпрацювати з іншою спецслужбою, протилежною? Адже ці служби, так би мовити, протистоять одна одній. Достатньо того, якщо це правда, що автомобілі ФСБ в’їжджали на територію польської Служби військової контррозвідки. Це вже підлягає покаранню.
PR24/Н.Б.