10 років тифлокоментування в Польщі: культура більш доступна для незрячих
                
                    
                        PR dla Zagranicy
                    
                    
                        Natalia Beń
                        
                        27.11.2016 19:57
                    
                                 
                
                
                    Лектор описує предмети, дії, сценічне оформлення, мову тіла чи костюми без власного коментаря
                
                
                    
                        
Аудіокоментування в театріWikimedia Commons/MOAI12
                     
                
                
                
               
                
                         Виповнилося 10 років від першої спроби ввести у Польщі тифлокоментарі в установах культури. 27 листопада 2006 року в Білостоці відбувся показ фільму «Статисти» Міхала Квєцінського. У сеансі взяли участь приблизно 30 осіб, серед яких були незрячі та люди з ослабленим зором.
«З тих пір змінилося дуже багато», – каже Томаш Стшимінський, ініціатор тодішньої акції, який переконав керівництво білостоцького кінотеатру провести незвичайний показ і мобілізував середовище сліпих прийти на фільм. Експерти оцінюють, що тифлокоментування збільшило доступність установ культури для осіб з порушенням зору, а також зросла свідомість відносно потреб таких осіб. 
Протягом останнього десятиліття створено аудіокоментар до понад ста фільмів, проведено вишколи приблизно тисячі двохсот фахівців у галузі тифлокоментування. Завдяки використанню цієї техніки незрячі здобули доступ до кількадесяти культурних установ у цілій Польщі – музеїв, галерей, театрів, кінозалів та оперних театрів. Лектор описує на їхні потреби предмети, дії, сценічне оформлення, мову тіла, вираз обличчя чи костюми без власного коментаря. Тифлокоментування з’явилося в Інтернеті, на фестивалях, цим методом описують спортивні події.
Серед завдань на наступні роки – поліпшення якості тифлокоментування та створення додатків на мобільні пристрої, щоб незрячі могли скористатися пропозиціями у сфері культури як усі інші, без допомоги інших осіб. Робота над цим завданням триває.
PAP/Н.Б.