У середу в Сеймі віце-міністр культури Ярослав Селлін представив інформацію про «ставлення уряду до питання увіковічення жертв геноциду, довершеного злочинцями з ОУН-УПА на поляках на Волині та Східній Малопольщі а також реакції польської влади на розповсюдження злочинної бандерівської ідеології».
Таку інформацію вимагала надати фракція Kukiz’15. Її представник Войцєх Бакун питав про те, що діється з проектом закону його фракції стосовно волинського злочину, у якому «називали цю подію своїми іменами – геноцидом». Депутат фракції Kukiz’15 звернувся з закликом гідно вшанувати жертви і встановити день 11-го липня днем пам’яті про них.
Селлін нагадав, що в комісії відбулося перше читання проекту закону запропонованого фракцією Kukiz’15 і його направлено до підкомісії, у якій «він буде поєднаний з проектом закону про день мучеництва кресов’ян, який уже схвалив уряд і який буде ведучим проектом». Віце-міністр культури наголосив, що 11-те липня, звісно, є річницею волинського злочину, але символічною річницею, оскільки відомо, що злочин довершувався протягом багатьох місяців. «Хоч, звісно, дата влучно обрана, бо саме тоді проходила кульмінація трагічних подій, які були геноцидом (…) Звинувачення на адресу нашого середовища несправедливі. Три роки тому, коли відзначали круглі роковини волинського злочину, у Сеймі відбулися емоційні дебати на тему проекту ухвали щодо вшанування його 70-тиї річниці» - сказав Ярослав Селлін. Він додав, що партія Право і справедливість вимагала у цій ухвалі вжити визначення «геноцид». «Тоді це не вдалося з огляду на зміст ухвали, яку прагнула просунути домінуюча партія» - додав він.
«Ми тут вірогідні, ми справді вважаємо: це був геноцид, таке формулювання мусить бути у документах, наші друзі з України мусять раніше чи пізніше визнати, що це був геноцид, і що не можна звертатися до таких традицій. Це, звичайно, є певний процес, який мусить продовжуватися, над яким ми маємо працювати. Це наше завдання і українських політиків та істориків», - наголосив Селлін.
На погляд депутата, незалежно від того, що ми маємо з’ясувати такі складні питання, «за нинішніх обставин треба допомогти українській державі вистояти як незалежній державі». «Адже нічого не з’ясуємо з українцями, якщо їхня держава не вистоїть. Ми маємо працьовито відстоювати правду у цій справі і діяти зважено задля того, щоб українська держава вистояла», - наголосив віце-міністр культури.
Ярослав Селлін нагадав, що уряд сформулював позицію у справі попередніх ініціатив встановлення Дня мучеництва поляків на Сході. «Ми вважаємо, що з точки зору довгострокової політики і державного інтересу цей символічний день мучеництва не повинен бути встановлений на 11-те липня, бо це був злочин геноциду, один з найбільш трагічних епізодів, що стосувався мучеництва поляків на Сході. Але його не було б, якби нашої держави не поділили гітлєрівська Німеччина і совєти», - зауважив політик.
Як додав Селлін, розглядалися різні дати і визнано, що найкращою була б дата 17 вересня. «Загальновідома дата, яка руйнувала польську державу, яка призвела також до того, що злочин на Волині став можливим. На наш погляд, головний акцент у плані того, хто винен, слід поставити на совєтів. А наслідком того, що вони зробили, є жахливий злочин націоналістів, українців, геноцид на Волині. Тому цей день мучеництва повинен пальцем вказувати на головного провинника, яким була совєтська держава» - підсумував віце-міністр.
Масові злочини, які у роки 1943-44 довершені УПА і ОУН на поляках на Волині, у Східній Галичині і теренах південно-східних воєводств ІІ Річпосполитої у Польщі називають волинською різнею. Кульмінація злочинів відбулася 11-го липня 1943 р., коли відділи УПА атакували близько 150 польських місцевостей. Польські історики вважають події на Волині етнічною чисткою людиновбивства, у якій загинуло понад 100 тисяч осіб. За іншими оцінками могло бути 120-130 тисяч жертв. Для українських дослідників ці злочини були наслідком війни Крайової армії з УПА, у якій взяло участь цивільне населення. Українська сторона оцінює, що під час цього конфлікту загинуло 10-12, а навіть 20 тисяч українців.
PAP/Л.З.