Росія – як «самопроголошений жандарм Європи часів імператора Миколи І» – хоче дискредитувати та поділити Європейський Союз, розраховуючи, що у такий спосіб реалізує стратегічні цілі, зокрема у сфері енергетики. Про це пише німецьке видання «Die Welt».
«Правлячі нині еліти у Москві не мають сили, аби мудро та раціонально модернізувати свою країну. Натомість, вони володіють волею та потенціалом, аби зашкодити європейському проектові», – пише варшавський кореспондент видання Ґергард Ґнаук.
«Звичайно, що Москва не планує як у часи Варшавського договору здійснювати танковий наступ у напрямку протоки Ла-Манш», – зауважує автор.
Натомість поділ ЄС, особливо у питанні «Остполітік», себто політики щодо Росії та «дискредитація європейської моделі держави і суспільства – це ті цілі, які на думку Кремля «знаходяться на відстані простягнутої руки».
Як пише Ґнаук, поділ та послаблення ЄС полегшили б Росії можливість реалізації більш далекоглядних завдань. Одним із них є співпраця у сфері енергетики, яка, з точки зору московських еліт, має ключове значення.
«Прибуток від продажів джерел енергії відіграє вирішальну роль у питанні життя чи смерті цих еліт», – аргументує німецький журналіст. Другою стратегічною ціллю є «стримування західних впливів», тобто демократичних тенденцій у країнах, що межують з Росією.
Як наголошує Ґнаук, Німеччина та німецько-російська співпраця у сфері енергетики відіграє, з точки зору Москви, ключову роль. «Жодна інша країна не залежна так сильно від путінської піраміди як Німеччина», – пише «Die Welt».
Оглядач теж звертає увагу, що після анексії Криму у Німеччині зросла тенденція до критики російської політики.
У закордонній політиці Росія знову взяла на себе роль «самопроголошеного жандарма Європи» часів імператора Миколи І в період Революції 1848 року, – пише Ґнаук. «Тоді Росія була бастіоном процесів», – відзначає кореспондент німецького видання і застерігає, що народи в Центрально-Східній Європі вкотре повинні цього боятися.
PAP/Т.А.