23 лютого (11 лютого за старим стилем) виповнилося 137 років від дня народження найвідомішого польського художника-авангардиста, і, можливо, і найвідомішого польського майстра пензля в історії - Казимира Малевича.
Майбутній автор «Чорного квадрата» народився в Києві в 1879 році (за деякими даними - в 1878 - ред.) в родині вихідця з волинської шляхти, управляючого цукроварних заводів поміщиків Терещенків Северина Малевича. Хрестили Казимира в костелі св. Олександра, його і сьогодні можна побачити в центрі Києва, недалеко від Майдану.
Вдома у Малевичів розмовляли польською, сам художник вважав себе поляком, хоча пізніше, вже в 1920-і роки, кілька разів говорив про себе як про українця і навіть написав українською кілька статей з теорії мистецтва. Дитинство художника пройшло на Поділлі, в 1890-і Казимир Малевич повернувся до Києва щоб вчитися в художній школі відомого художника Миколи Мурашка.
"Автопортрет" (1910) /www.kazmalevich.info
З 1896 по 1907 Малевич працював в Курську креслярем в місцевому управлінні залізниці. В цей час він пробував вступати до Московського училища живопису, проте не був прийнятий. Уже в 1907 році Малевич переїхав до Москви, там почав відвідувати заняття в майстерні Федора Рерберга. В цей же час Казимир вперше взяв участь у художній виставці.
Слава прийшла до Малевичу в 1910 році, він став брати участь в виставках «Бубнового валета» і «Союзу молоді», в 1913 Малевич став одним з організаторів першого Всеросійського з'їзду футуристів. У 1919 в Москві відкрилася виставка, повністю присвячена лише його творчості - «Казимир Малевич. Його шлях від імпресіонізму до супрематизму».
"Супрематизм 65"/ wikipedia.com/Sergento
На початку 1920-х художник жив у Вітебську, Петербурзі, під кінець десятиліття знову повернувшись до Москви. У 1922 році Малевич закінчив роботу над своєю головною теоретико-філософською працею - «Супрематизм. Світ як безпредметність або вічний спокій». Виставки його картин проводилися в Німеччині і Голландії, в 1927 картини тоді вже класика сучасного живопису показали в Варшаві.
Малевич був заарештований за підозрою в шпигунстві на користь Німеччини в 1930, але після декількох місяців випущений з в'язниці. В останні роки життя художник як безпартійний не був у фаворі в радянської влади. Помер Малевич в Ленінграді 15 травня 1935 року. Прах художника був похований біля підмосковного села Немчинівка, під час війни місце поховання було забуте. Вже в 80-ті роки група ентузіастів змогла відшукати точне місце поховання Казимира Малевича, однак зараз там зведено житловий комплекс.
Художні твори Малевича відносять до класики авангардного живопису. Художник також створив свій власний стиль - супрематизм, який виражався в комбінаціях різнокольорових площин найпростіших геометричних обрисів.
Найвідоміша картина Малевича - «Чорний квадрат» - в минулому році відсвяткувала столітній ювілей. «Без сумніву, це і є та ікона, яку панове футуристи пропонують замість мадонн і безсоромних венер», - так про полотно незабаром після його представлення широкому загалу писав художній критик Александр Бенуа.
Сьогодні твори Малевича експонуються в найвідоміших музеях світу - Третьяковській галереї, Ермітажі, Центрі Помпіду, Британському музеї Тейт, Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.
У Києві з 2012 року є вулиця Казимира Малевича. З 2008 року Польський інститут в Києві вручає Премію імені Малевича молодим художникам, які народилися в Україні, за внесок у сучасне мистецтво.
О.Б.