Бжезіньський: У Путіна є три варіанти розвитку подій в Україні

На даний час президент Росії Владімір Путін має три варіанти розвитку подій у питанні України: підписання з нею умови, що гарантує основи для мирного співіснування, подальше фінансування збройних заворушень у цій країні або ж реалізація військової інтервенції, написав відомий американський політолог та експерт Збіґнєв Бжезіньський в американському виданні «Wshington Post».

Перша опція – це порозуміння, що означало би відмову від спроб внутрішньої дестабілізації свого сусіда та вторгнення в Україну. Схід та Захід уклали би між собою своєрідну угоду і Росія мовчки погодилася би з бажанням України стати можливим членом ЄС, а влада у Києві та Захід виразно би задекларували, що не будуть сприяти інтеграції України з НАТО. Кремль мусів би відмовитися від ідеї включення України у склад Євразійського Союзу, котрий є «явною ширмою для відтворення чогось на зразок СРСР або ж царської імперії». Однак це не повинно виключати укладання торговельних умов між обома країнами.

Другий варіант розвитку подій передбачає продовження фінансування Путіном «погано замаскованої збройної інтервенції» на сході. Такі дії очевидно викликали би реакцію Заходу у вигляді довготривалих і по-справжньому суворих санкцій через порушення суверенітету України, що в результаті призведе до створення двох «хворих країн Східної Європи: України і самої Росії».

У третьому випадку Путін вирішує здійснити збройну інтервенцію в Україну, використовуючи значну військову перевагу своєї країни. Це викликало би не тільки реакцію Заходу, але й опір самих українців. Якщо це протистояння стане довготривалим та сильним, держави-члени НАТО опиняться під значним тиском, аби у різних формах підтримати мешканців країни, на яку здійснено напад, а це означало би ще суворіші наслідки для агресора.

Реалізуючи такий сценарій, Росія не тільки на довго і вороже наставила би проти себе 40-мільйонний український народ, але також би допровадила би до власної економічної та політичної ізоляції. А Москва мусіла би ще й рахуватися із зростаючими загрозами внутрішніх заворушень.

«Без сумніву, найкращим розв’язанням було би двостороннє порозуміння», пише Бжезіньський. У такому випадку проблема анексованого Росією Криму залишалася би невирішеною і «відігравала би роль згадки про те, що шовіністичний фанатизм – це не найкращий спосіб вирішення складних проблем». «Саме тому дії Путіна загрожують не тільки Заходу, але і самій Росії», підкреслює політолог у своїй статті.

А.З./PAP