Ще один голос у справі вшанування 70-тих роковин Волинської трагедії. Доктор Кароль Костшембський з Інституту європеїстики Варшавського університету вважає, що резолюція польського Сейму може посилити націоналістичні настрої в Україні. На думку науковця, у випадку цієї резолюції слід було старанно підбирати слова, бо абсолютна правда в політиці часто приносить велику шкоду.
– На жаль, такі міцні визначення можуть пробуджувати цього націоналістичного демона, тому що можуть провокувати другу сторону до відповіді, до наведення можливих випадків убивств українців поляками і тому подібного. Я думаю, що в міжнародній політиці необхідно зважувати слова і постійно мати на увазі також складну українську ситуацію, – сказав Кароль Костшембський.
Польський Сейм у резолюції з приводу роковин Волинської трагедії, вжив визначення «етнічна чистка з ознаками геноциду». На думку Кароля Костшембського, українські політики побоюються однозначно підтримати резолюцію, тому що хочуть здійснити очікування всіх виборців, також – прихильників крайніх угруповань.
– В Україні збільшується побоювання з приводу можливого зростання націоналістичних поглядів. І всі важливіші політики не хочуть наражувати себе перед цими виборцями, яких число, можливо, росте. У цьому я вбачаю причини такого кунктаторства українських політиків з усіх сторін, які побоюються чітко осудити події з-перед 70-ти років і підтримати позицію польського Сейму, – сказав Кароль Костшембський.
Науковець вважає, що популярність угруповань з крайніми поглядами в Україні пов’язана з економічною ситуацією та найближчим майбутнім держави. Кароль Костшембський був учасником конференції «Європейський Союз – Україна. Перспективи і надії» у польському Сеймі.
Н.Б./IAR
Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».