Марш пам’яті про волинський злочин

У Варшаві вшанували 70-ті роковини Волинської трагедії. Відкрито пам’ятник жертвам 1943-44 років, відбулася Польова меса та екуменічна молитва. Паралельно окремі заходи влаштували так звані кресові організації.

Кілька тисяч людей взяло участь у Марші пам’яті про волинський злочин. Зібрані несли біло-червоні прапори і транспаранти з закликами боротися за правду про події липня 1943 року. Учасники походу розповіли, що вони тут, аби вшанувати пам’ять загиблих. Дехто не приховував, що для них Марш пам’яті має також політичний вимір.

Люди шкодують, що злочину не названо геноцидом і тому частина середовища вирішила окремо вшанувати роковини – вважає директор Музею Варшавського повстання Ян Олдаковський.

– Багато людей відчуває, що цей злочин повинні назвати геноцидом, що таким повинно бути правове визначення. Звідси й переконання багатьох, що вони повинні бути активними у пригадуванні про Волинь. Тому відзначення має різноманітні форми, замість одного святкування, є багато різних, – сказав Ян Олдаковський.

Після маршу пам’яті – концерт під Домом Полонії та промови організаторів урочистості.

У резолюції польського Сейму на тему Волинської трагедії буде слово «геноцид» – дізналося Інформаційне агентство Польського радіо. Відповідну поправку схвалила сеймова Комісія культури.

Н.Б./IAR

Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».