Євродепутат від Польщі Павел Коваль звертає увагу, що необхідно пам’ятати про родичів жертв Волинської трагедії. На його думку, державний характер відзначення роковин – це відповідний жест, адресований перш за все рідним загиблих. За словами Павела Коваля, справа етнічних чисток стосується не тільки минулого, тому політики повинні засудити такі явища.
– Як політики, ми повинні говорити, що думаємо про таке вирішення етнічних проблем. Адже це не є десь далеко від нас. Коли ми відносимося до Волині, то також відносимося до того, що ми недавно бачили на Балканах. Ставлення політика до геноциду, до знищення цілої національної групи, це взагалі одне з основних мірил його вірогідності. Але слід розуміти, що заяви на цю тему не можуть бути спрямовані проти тих, що живуть сьогодні і хочуть нормально створювати свою державу, народ. Тим більше у випадку України, тому що тоді цієї держави не існувало, – сказав Павел Коваль.
Ми маємо дбати за історичну правду та добрі взаємини з Україною – так неофіційне попередження про візит глави Польщі у Луцьку з приводу роковин Волинської трагедії коментує представниця Громадянської платформи Малґожата Кідава-Блонська. Депутатка правлячої партії наголошує, що про Волинську трагедію слід говорити.
– Бо неможливо будувати добрі відносини, якщо буде брехня, фальш, або якщо ми надто радикально оцінюватимемо людей. Це дуже складний момент, тепер воно ще не закінчиться, на це потрібно багато часу. Але ми не можемо не мати добрих взаємин з нашим найближчим сусідом, – сказала Малґожата Кідава-Блонська.
Малґожата Кідава-Блонська нагадує, що польський Сейм працює над проектом резолюції у справі Волинської трагедії. За її словами: «ми боремося за одне слово, замість нагадати, що цей злочин був фактом».
Лідер опозиційного Союзу лівих демократів Лєшек Міллєр відзначив, що попередники президента Броніслава Коморовського також підтримували польсько-український діалог та примирення.
– Але чи президентові Коморовському вдасться спричинитися до охолодження настроїв та розсудливої й виваженої резолюції в цій справі та позиції – важко сказати, бо емоції дуже високі, – сказав Лєшек Міллєр.
Про відзначення роковин Волинської трагедії президенти Польщі та України розмовлятимуть найближчої середи у місті Вісла на півдні Польщі. Віктора Януковича запрошено на саміт лідерів держав Вишеградської Групи.
Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».
Н.Б./IAR