У Президентському палаці у Варшаві почалася дводенна конференція, присвячена Волинській трагедії, під заголовком «Волинський злочин – історія, пам’ять та освіта». Організатором дводенних дебатів, приурочених 70-річчю цих подій, є польський Інститут національної пам’яті. Почесним патроном конференції став президент Польщі Броніслав Коморовський. Голова Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський пояснює, що ідея конференції – це якнайширші дебати.
– Ми запросили групу польських та українських учених і представників публічного життя, зокрема – духовних. Хочемо зайнятися кількома темами, по-перше – що ми сьогодні знаємо про волинський злочин, як можемо його пам’ятати, яким є майбутнє цієї пам’яті і, вкінці, як про нього навчати. Як зберегти пам’ять у наступних поколіннях, – каже Лукаш Камінський.
Радник польського президента Томаш Наленч звернув увагу, що пам’ять про ці події у Польщі та Україні дуже відрізняється.
– Предметом нашої дискусії буде і сам злочин, те, як він виглядав у минулому, ми будемо говорити про факти, але також не менш значущим буде обговорення стану польської та української пам’яті. Бо зрозуміло, що кожна суспільність, кожний народ, кожен з нас трохи по-іншому запам’ятовує минуле. Але у випадку волинського злочину польська та українська пам’ять відрізняються діаметрально, драматично, – сказав Томаш Наленч.
Президентський радник вважає, що конференція наблизить обидві сторони і досягти порозуміння не буде важко.
– Запрошення прийняли українські історики, експерти, до яких нам відносно близько. А ті, що представляють діаметрально іншу точку зору, в таких дебатах не хочуть брати участі, – відзначив Томаш Наленч.
У програмі конференції – чотири сесії. У першій – «Навколо пам’яті» – візьмуть участь представники державної влади Польщі та України, Церков та установ, яких метою є збереження пам’яті про історичні події. У другій – «Поговорімо про факти» – візьмуть участь польські та українські історики. У п’ятницю учасники переговорів зосередяться на різницях в історичній освіті молодого покоління у Польщі та Україні.
Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».
Н.Б./IAR