Польща очікує на приїзд Глави Української Греко-Католицької Церкви Святослава Шевчука. Метою візиту ієрарха є участь в урочистостях 1025-ття хрещення Київської Русі. Зверхник Української Греко-Католицької Церкви спільно з єпископами Римо - Католицької Церкви в Польщі та Україні підпише спільну заяву в 70 роковини трагічних подій на Волині.
Оголошення заяви – це черговий крок у польсько-українських взаєминах - наголошує Ігор Гарасим, Протоігумен Василіянського Чину в Польщі.
- Молитва у нашій святині та підписання заяви в 70-ті роковини трагедії - це продовження дій задля примирення між нашими народами: польським та українським. Має духовний вимір про який нам не слід забувати. Важливо, що молитва в наміренні жертв трагедії – це своєрідне продовження, вона не є вирвана з контексту, тим паче, що патроном дій задля прощення взаємних кривд і примирення був папа Іван Павло ІІ.
Своєю чергою публіцист, член Головної управи Об’єднання українців у Польщі Мирослав Чех наголошує, що прощення – це індивідуальна справа кожної людини, але зверхники Церков своєю заявою в справі трагічних роковин волинських подій показують у якому напрямку суспільства мають іти.
- Це залежить від окремої людини, якщо вона готова – то простить, якщо не готова – не простить, нікого примусити не можна. Натомість важливо, що Церкви вказують шлях, який європейські країни вже перевірили. Те, що ми маємо мир у Європі завдячуємо також і тому, що була свідомість потреби пізнати правду, покаятися за те, що трапилося, побачити в іншій людині брата – без цього цей процес ніколи не завершиться.
Архієпископ Святослав Шевчук залишиться в Польщі до 30 червня.
Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 20 червня 2013 року, польський Сенат вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».
Л.І./IAR