Початок листопада – це важливий для поляків час. Першого листопада у Польщі відзначається День усіх святих, це церковне свято і вихідний день, коли згадують усіх святих Римо-католицької церкви. Друге листопада – це день поминання померлих, його назва польською мовою – Zaduszki. Першого і другого листопада поляки зустрічаються на могилах своїх рідних, запалюють свічки, лампадки, моляться, згадують. Цими днями польські цвинтарі виглядають особливо кольорово – з різнобарвними лампадками та букетами квітів.
У цій передачі я б хотіла розповісти, як до свята готуються поляки за кордоном – адже еміграція і у Великій Британії, і польська діаспора Білорусі чи України, не забуває про польські могили.
Білорусь. З нагоди Дня усіх святих представники Союзу поляків у Білорусі та Генерального консульства Польщі у Гродні відвідали польські місця пам’яті. Учасники цього заходу поклали квіти до могил польських солдатів, котрі загинули під час польсько-більшовицької війни 1920 року, запалили лампадки біля Катинського хреста, а також – на братній могилі захисників Гродна у 1939 році. Як каже голова Союзу поляків у Білорусі Анжеліка Борис, цей обхід могил польських солдатів пов’язаний з двома нагодами – Днем усіх святих, коли прийнято згадувати померлих, а також сторіччям відновлення Польщею незалежності, яке припадає на 11 листопада:
- Це пам’ять про тих, хто віддав, що у нього було найважливіше – своє життя. Вони віддали своє життя за Польщу, за те, щоб Польща була вільною та незалежною.
Хто бере участь у цьому об’їзді місцями пам’яті? Як каже Анжеліка Борис, це кілька поколінь поляків, котрі мешкають у Білорусі. Серед наймолодших – учні Польської школи імені Стефана Баторія:
- Я думаю, що це важливо, тому що таким чином ми передаємо пам’ять молодшому поколінню поляків. Я переконана, що наше майбутнє залежить від поваги до місць пам’яті.
Траса об’їзду польських місць пам’яті пролягає через усю Білорусь.
У Лондоні акція прибирання польських могил проходить утринадцяте. Волонтери прибирають два цвинтарі – у західному районі міста Ґаннесбері, та у Лейтоні, який розташований на сході Лондона. Порядкування могил напередодні Дня усіх святих – це вже традиція, яка єднає усі покоління, – говорить Анна Ґаландзій з організації «Poland Street»:
- На ці акції приходить щораз більше молодих сімей з дітьми. Маємо засоби для миття нагробків, маємо щітки, ганчірки, граблі, щоб відгорнути листя. Спочатку ми прибираємо могили, а потім запалюємо свічки та лампадки на цих могилах.
На цвинтарі у Ґаннесбері є близько півтори тисячі могил поляків: це іммігранти, котрі приїхали до Великої Британії після Другої світової війни. Тут похований теж колишній президент у вигнанні Казімєж Саббат. Скільки часу триває прибирання могли на Ґаннесбері? Запитуємо організаторку акції Анну Ґаландзій:
- Упорядкування могил, а також запалення лампадок на цвинтарі у Ґаннесбері, де є півтори тисячі польських могил, це все займає чотири-п’ять годин.
Організаторка акції додає, що частину фінансів на закупівлю лампадок та необхідного для прибирання спорядження, надає Посольство Польщі у Великій Британії. Але дуже багато волонтери докладають з власних кишень.
У Львові польські могили порядкують польські журналісти. Участь у цій акції взяв, зокрема, Юзеф Лоньчак з Ряшева. Це він під час прибирання на Личаківському цвинтарі натрапив на могили двох довоєнних журналістів – Яна Кіселівського та Владислава Фельшина. Ряшівський журналіст, як каже, спочатку звернув увагу на майстерно зроблений залізний хрест:
- Цей залізний хрест – справжній твір мистецтва. Шкода, що він у такому поганому стані. Ми повинні приїжджати на Личаківський цвинтар, прибирати могили людей, які тут лежать. По-перше, так ми зберігаємо пам’ять про поляків, котрі тут покояться, а крім цього – дбаємо про пам’ятки матеріальної культури.
Акцію прибирання польських могил у Львові організував Союз польських журналістів у Ряшеві. Анджей Клімчак, ініціатор цієї поїздки, каже, що з кожним роком стає дедалі менше польських слідів за кордоном:
- На занедбаних могилах, якими ніхто не цікавиться, дуже швидко з’являються нагробні плити з китайського мармуру з кириличними написами. У цьому б не було нічого дивного – адже це сучасні могили. Натомість, шкода, що руйнуються пам’ятки архітектури, твори мистецтва, тобто старі нагробні плити, хрести, скульптури відомих авторів.
На Личаківському цвинтарі покояться, зокрема, польські журналісти зламу 19 і 20 сторіч, загалом тут 50 «журналістських» могил. Акція відбувається вдев’яте. У Києві теж прибирали могили поляків, похованих на Байковому кладовищі. Тут акцію організував Союз поляків.
У Литві польські могили відвідали працівники польських дипломатичних установ разом з вільнюськими скаутами. Найбільше поляків покоїться на цвинтарі Росса у Вільнюсі. За словами посла Польщі у Литві Ґжеґожа Познанського, «Росса – це не тільки мавзолей маршала Юзефа Пілсудського та могили визначних поляків, це місце спочинку багатьох поляків, котрі не були відомі широкому загалу, вони народжувалися, жили і помирали у Вільнюсі. Часто їхні могили забуті і занедбані». Прибирання Росси у Вільнюсі відбувається двічі на рік – напередодні першого листопада та 3 травня, коли поляки святкують День конституції.
IAR/Яна Стемпнєвич