Цими днями у Варшаві можна побачити соціальну рекламу загальнопольської програми «Sposoby na depresje. Naucz się pomagać» - «Способи від депресії. Навчися допомагати», організовану фірмою «Fabryka Komunikacji Społecznej» на замовлення польського Міністерства здоров’я. Про те, що собою являє програма «Sposoby na Depresje», чим її зумовлено, у чому ці способи полягають, я попросив розповісти координаторку програми Анну Іжинську зі згаданої «Фабрики суспільної комунікації»:
- Кажучи конкретно, «Способи від депресії. Навчися допомагати» - це загальнопольська соціальна кампанія, що здійснюється «Фабрикою суспільної комунікації» на замовлення Міністерства здоров’я. Тому ця ідея зійшла до нас, так би мовити, згори: відбувся тендер на здійснення такої, власне, інформаційної діяльності, присвяченої депресії, і ми запропонували масштабну інформаційну кампанію із активним використанням реклами. Ми також вирішили трошки розширити початкові завдання міністерства, оскільки цим тендером було передбачено підготовку великої навчальної програми, присвячену дуже конкретним професійним групам, представники яких, на думку міністерства, в своїй праці особливо часто стикаються з особами, що хворіють на депресію. Тому, власне, наша діяльність має два напрямки. По-перше, це стаціонарні та інтернет-курси для працівників служб соціальної допомоги, бюро із працевлаштування, органів місцевого самоврядування, а також для вчителів середніх шкіл і працівників банків. Натомість, з іншого боку ми маємо інформаційну кампанію, спрямовану до всього суспільства.
- Ви говорите, зокрема, про курси для представників різних професій та про рекламу, що її, власне, можна побачити на варшавських вулицях. Розкажіть, будь ласка, детальніше про інші аспекти вашої популяризаторської діяльності в рамках цієї програми.
- По-перше, ми створили п’ять фільмів, котрі можна також переглянути у формі реклами. Їх також у рамках спеціальної події демонструватимуть 6 грудня у варшавському метро на екранах InfoScreen. Натомість, ці 5 фільмів є тільки базою для поглиблення нашого знання на цю тему. Це такий спосіб заінтригувати глядача, аби він відвідав нашу інтернет-сторінку, де він може знайти розширений курс, поділений на кілька тематичних напрямків, а і завдяки цьому поглибити своє знання про депресію. А також там є оті п’ять основних способів [допомоги при депресії – ред.], оскільки вся наша кампанія спрямована, власне, до оточення людей, котрі страждають від депресії, та має за мету навчити їх допомозі своїм близьким.
- І, зокрема, аби вони цього не легковажили. Адже депресія є одним з тих захворювань, що легковажаться як людьми, які від неї страждають, так і їхнім оточенням…
- Саме так. На потреби цієї кампанії ми провели репрезентативне дослідження, з якого випливає, що 11,5% поляків визнають, що вони хворіють на депресію, але разом з цим понад половина опитаних заявила, що нікого такого в своєму оточенні не знає. Отже, ми вбачаємо в цьому певне протиріччя і нагоду для міркування про те, що ми, можливо, просто не зауважуємо хворих поруч, не вміємо депресії розпізнати. І поглиблюючи це дослідження, ми дійшли висновку, що навіть якщо ми знаємо або підозрюємо, що хтось може страждати від цієї хвороби, ми не уявляємо, як цій людині допомогти. Тож часом, парадоксально, бажаючи добра, ми можемо лише заподіяти шкоду. Тому, власне, оті наші п’ять способів відносяться до частих помилок, які люди чинять із добрим наміром, кажучи, наприклад: візьми себе в руки, вийди на сонце, більше рухайся, тобі не так погано, як іншим тощо. Тобто, бажаючи якось втішити таку людину або мотивувати її, та не розуміючи насправді особливостей цієї хвороби, ми можемо цій людині зашкодити, викликати в неї докори сумління та призвести до того, що вона ще більше замкнеться в собі.
- Ви кажете про докори сумління. І, власне, нерідко особам, що страждають від депресії, через незнання специфіки цієї хвороби і стереотипи, які сформувалися щодо неї в суспільстві, соромно це визнати – і перед собою, і перед іншими. Чи у вашому дослідженні була про це мова?
- Саме в нашому дослідженні цього питання не було Натомість напевно з огляду на таке нерозуміння цієї хвороби в суспільстві люди часто остерігаються якогось виключення, хоч би з боку працедавця. Адже треба пам’ятати про те, що депресія сьогодні на світі стає однією з головних причин лікарняних відпусток. І це також серйозна проблема навіть з економічної перспективи. Отже, по-перше, люди бояться визнати це перед працедавцями, а з іншого – не хочуть ставати тягарем для родини. І якщо зустрічаються з негативною реакцією родини, яка вважає, що така особа просто ледачиться, лежачи у ліжку, то напевно їм буде важче зробити якісь кроки типу звернення по професійну допомогу у відповідного спеціаліста.
- А отже, звернімося до ключового елементу вашої програми – способів, якими можна допомогти іншим впоратися з депресією?
- Ми розробили п’ять головних кроків. Звісно, рекламною кампанією не можна охопити всього, тому більш глибоке знання доступне завдяки згаданим інтернет-курсам. Перший з виокремлених нами п’яти основних способів: наблизься. Адже люди в депресії часто намагаються уникати контакту – ми дзвонимо до них, запрошуємо на зустрічі, а вони нас уникають. Тому дуже легко у цій ситуації відступити й сказати: не хочеш, як хочеш, зустрінуся з кимось іншим. Але треба пам’ятати: така людина часто вважає, що не може бути нікому цікава, що з нею немає про що розмовляти. Тому саме ми повинні зробити перший крок назустріч. Другий спосіб: просто будь. Це може здаватися дещо несподіваним, але дуже часто сама наша присутність для особи, хворої на депресію, може становити потужну підтримку. Ми можемо намагатися її розважити, запросити в кіно чи заохочувати до якоїсь іншої активності. Та зі свідчень людей, які страждали від депресії, випливає, що дуже часто навіть звичайний однохвилинний телефонний дзвінок від друга може стати чимось, що їх підтримає і дасть наснагу. Тому навіть сама наша присутність буде достатньою підтримкою для такої особи. Третій спосіб: будь терпеливий і розуміючий. Адже людям з депресією дуже часто важко виконувати навіть найпростіші щоденні справи. Заварити чай або вдягтися – це вже для них вище сил. Через це дуже легко роздратуватися, втратити терпець, але тоді не можна забувати, що депресія – це важка хвороба, що часто триває дуже довго.
- Але є надія, що не вічно. Якими є решта способів?
- Дуже важливим є також четвертий спосіб, оскільки у підтримці особи, хворої на депресію, не можна забувати про себе самих. Тому четвертий спосіб звучить так: дбай теж про себе. Адже депресія може загрожувати також і нам. Якщо ми забуватимемо про власні щоденні справи, які приносять нам радість і щастя, то не матимемо сил, аби допомагати тій другій людині. Тому дуже важливо пам’ятати й про власне психічне здоров’я, аби такі сили для допомоги мати. І останній спосіб є, насправді, основним, про який будь-що не можна забувати: співпрацюйте зі спеціалістом. Адже навіть якщо ви знаєте всі ці способи і пройдете наш курси, то й так ніщо не в змозі змінити професійної допомоги, в якості якої найчастіше сьогодні рекомендується комбінація фармакологічного лікування з психотерапією. І лише виправлення біохімії мозку разом із виправленням, певною мірою, нашої душі, тих психологічних проблем, що призвели до хвороби, може принести реальні результати і досягти повного видужання.
Антон Марчинський