«Василь Стус може бути прикладом для нас усіх, це незломна людина, котра не йшла не жоден компроміс у своїй боротьбі», - заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час урочистого надання одному зі скверів Варшави імені Василя Стуса відомого українського поета-шістдесятника, та символа українського опору радянському тоталітаризмові та русифікації Василя Стуса.
Ім’я одного із найвідоміших українських поетів другої половини ХХ століття, прозаїка, критика, перекладача, правозахисника і члена Української Гельсінської групи відтепер носить сквер на перетині алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія у варшавській дільниці Мокотув.
radawarszawy.um.warszawa.pl/
Церемонія відкриття скверу Василя Стуса відбулася за участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який перебував у Варшаві з робочим візитом, посла України у Польщі Андрія Дещиці, представників центральних та місцевих органів влади, а також української громади та студентів.
За свої переконання щодо необхідності збереження і розвитку української культури і мови та захисту від русифікації Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а сам він був приречений до тривалого перебування у місцях позбавлення волі та на засланні - у радянських таборах, де загинув.
Голова Міської ради Варшави Ева Малиновська-Ґрупінська наголосила, що читаючи біографію Василя Стуса, їй на думку спало тільки одне слово – «незломний».
«Ця людина боролася за волю України, за українську мову, українських письменників. Усе своє життя він був вірним своїм ідеалам і за це його виганяли з роботи, кидали до в’язниці, а потім він заплатив найвищу ціну – життя. Його чудова поезія була заборонена в його улюбленій країні, якій він так багато присвятив, і аби власне українські поети та українська мова знову ожили. Його перші вірші видали у Лондоні, потім у Чехословаччині. Ми, поляки, можемо теж пишатися, бо ще перед 1989 роком у підпільному суспільно-культурному журналі „Час культури” вийшли друком вірші Стуса. Я хотіла би, щоб кожен варшав’янин, кожен поляк прочитав хоча б один раз біографію цієї людини», - сказала вона.
Голова міськради Варшави нагадала також про трагічну долю родини Василя Стуса:
«Все починається з того, що його родина змушена покинути своє місто через донос, а пізніше помирають діти. Незважаючи ні на що, у цій родині виростає хлопець, хтось відкриває його талант, вчитель починає давати йому книги та літературу. Відомо, у які часи все це відбувалося... Ґрати, камери-одиночки, вивезення, в’язниці, голодування – це ціна ціна за вільну Україну. Нікому не бажаю такої долі. Але без таких людей, яким би було наше людство?
Своєю чергою, очільник української дипломатії Павло Клімкін наголосив, що Василь Стус – легендарна людина і приклад незломної особи. «Такою особою він був у житті, таким теж залишається у віршах», - сказав Клімкін. Український міністр пригадав слова українського поета, які він написав на засланні у радянському таборі, про його захоплення патріотизмом і боротьбою польського народу проти тоталітарного комуністичного режиму у 80-х роках минулого століття:
«У тоталітарному світі немає жодного іншого народу, який би так віддано захищав своє людське і національне право. Польща подає Україні приклад».
«Стус, - підкреслив Павло Клімкін, - ніколи не йшов на жоден компроміс» і додав, що український поет-борець за свободу України може служити прикладом для усіх нас, особливо у період, коли ми боремося з російською агресією».
«І те, що він загинув у комуністичному засланні, не просто надихає, а зобов’язує нас перемогти. Перемогти спільно, оскільки свобода для нас всіх є зрозумілою. Ми розуміємо її ціну, на жаль, тільки зараз», - підкреслив міністр.
Глава МЗС України відзначив, що читаючи вірші Стуса, можна зрозуміти «душу людини, яка боролася за свободу України і з повагою ставилася до Польщі».
radawarszawy.um.warszawa.pl/
Заступник мера Варшави Влодзімєж Пашинський підкреслив, що Стус був «другом Польщі та поляків». У своїх щоденниках Василь Стуса багато місця присвятив подіям початку 1980-их років у Польщі, де є, зокрема, такі слова:
«„Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк. Польща робить епоху в тоталітарному світі і готує його крах. Але чи стане польський приклад і нашим – ось питання”».
«Каторжна праця знищила його організм. Він не дожив до перших вільних виборів у Польщі, падіння Берлінської стіни, розпаду Радянського Союзу і Помаранчевої революції. Василь Стус був речником польсько-українського поєднання. Нині, коли зграї ошаленілих по обидва боки нашого кордону хочуть посварити нас знову, необхідна удвічі сильніша пам’ять про нього і те, що відтепер ми матимемо у Варшаві сквер його імені, може дати нам багато для роздумів», - підкреслив Пашинський.
Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима наголосив, що Стус кинув виклик радянському тоталітаризму, а у своїй творчості був відкритим до традиції інших народів. «Він був людиною Європи, не тільки людиною України, не тільки патріотом України», - ствердив він.
Голова міської ради Варшави Малиновська-Ґрупінська звернула теж увагу, що рівно 15 років тому, 15 березня, одному зі скверів у Варшаві надано ім’я та відкрито пам’ятник іншому відомому українському поету – Тараса Швеченка.
Урочистість відкриття скверу Василя Стуса стала теж нагодою, аби згадати поезію українського поета. На завершення учасники заходу посадили кущ калини – символ України.
radawarszawy.um.warszawa.pl/
Тарас Андрухович