Яким є становище українців на польському ринку праці? З якими проблемами найчастіше вони стикаються та чого їм слід остерігатися? Фірма SAS Logistic SP, що займається працевлаштуванням робітників з України у Польщі, зібрала найрозповсюдженіші з таких проблем у серії коротких відеороликів, що покликані допомогти кожному українцеві, котрого це може стосуватися, ефективно та безпечно шукати працю на берегах Вісли.
А детальніше про це ми поговоримо із Маріушем Маркєвичем, директором SAS Logistic SP z o.o.
- 2016 рік був рекордним, якщо йдеться про приїзд працівників з України до Польщі. У 2016 році видано близько 1,3 мільйона заяв про намір працевлаштування у Польщі. При тому, на польському ринку працює близько мільйона українців. Фільм, який ми створили, є черговою ідеєю щодо того, як таким людям допомогти у пошуку праці. У зв’язку з тим, що таких людей багато, існують різного роду посередники як у Польщі, так і в Україні. Тож часто ті, хто шукає працю, можуть стати жертвами нечесних посередників. Тим, хто знає польську мову, легше знайти тут працю. Натомість ті, що її не знають, йдуть на пошуки роботи до посередників.
- Отже, яка в зв’язку з цим Ваша найголовніша порада?
- Наша порада проста: шукати посередників, котрі мають ліцензію, не беруть оплати за пошук праці, а передусім читати ті договори, що Ви отримуєте на підпис. Отже, в нашому фільмі – в кількох його найближчих серіях – будуть представлені найбільш актуальні проблеми, з цим пов’язані. У першій з них ми розповіли загалом про весь процес пошуку праці, про те, як це відбувається, спираючись на дві історії – Наталі та Миколи. Наталя шукає працю за допомогою фірми з ліцензією, а Микола зустрічається з нечесним посередником. Загалом має бути близько десяти серій цього фільму, і всі проблеми, з якими стикаються особи, котрі приїздять до Польщі з України, ми хочемо зобразити одна за одною, аби в новинах вже не було чути щодня про якісь групи ошуканих людей.
- Назвіть, будь ласка, найпоширеніші проблеми, що з ними стикаються українські заробітчани у Польщі.
- Проблеми з’являються вже в Україні – це оплата за пошук праці. Часто також це проблеми, пов’язані з візовим процесом, тобто це кошти отримання візи, оплата за черги тощо. Наша фірма дуже часто розповідає про це на різноманітних конференціях. У Польщі ці проблеми, зазвичай, такі, що умови праці в багатьох випадках цілковито не відповідають тому, про що робітник домовлявся з посередником чи працедавцем. Дуже часто це якісь відрахування за житло, але й ставки цілком відмінні від того, що їм пропонували в Україні.
- Протягом останнього тижня в одному з провідних польських часописів виходить цикл статей про становище українців на ринку праці в Польщі. Зокрема, минулого четверга там вийшов матеріал із вельми драматичним заголовком: «Табори праці для українців». Йшлося про те, що на польському ринку праці сформувалася тенденція, коли українські працівники дуже часто просто експлуатуються, а їхнє становище можна окреслити лише одним чином – рабство. Як, на Вашу думку, цьому протидіяти?
- Добрим рішенням було введення законодавчих норм, що стосуються ліквідації з 2017 року заяв про намір працевлаштування. Натомість, такі випадки траплятимуться. До нас також щодня приходять люди, ошукані працедавцями. Тут, напевно, більшу увагу, ніж дотепер, на такого роду проблеми має звернути Державна інспекція праці. Доброю зміною було теж введення мінімальної оплати на рівні 2000 злотих для всіх працівників. Натомість, сьогодні, мабуть, неможливо позбутися всіх проблем, що ми маємо з працівниками з України. Маємо те, що маємо. Дедалі більше українців і так вже працює на нормальних підприємствах. Більшість проблем виникає в невеличких фірмах або у підприємствах сільськогосподарської галузі. Цього насправді багато.
- Чи можна представити такий загальний портрет українського працівника у Польщі?
- Зараз, з 2014 року за кордоном працює від 3 до 5 мільйонів українців. У Польщі, як я згадував раніше, їх близько одного мільйона. На даний момент, таким робітником з України є передусім чоловік віком близько 33 років. Відсоток жінок у загальній кількості іноземних працівників, зменшився. Раніше українці працювали здебільшого в сільськогосподарській галузі, а жінки, дуже часто, також у польських домах. Натомість, сьогодні щораз більше робітників, наприклад за посередництвом моєї фірми, працевлаштовуються на фабриках, тобто там, де на місцевому ринку праці бракує рук. Це передусім Великопольща, Західно-Поморське воєводство чи Нижня Сілезія. Дуже багато фірм не могло б виконувати своїх замовлень, коли б не працівники з України. На даний момент близько 70% з них – це фізичні робітники, однак, зростає частка висококваліфікованих кадрів.
- А у цьому випадку про які передусім галузі йдеться?
- За моєю інформацію, це передусім IT. Але також польські фірми беруть на роботу, скажімо, добрих фахівців із друку. Це різноманітні спеціальності. Ми, наприклад, працюємо здебільшого із промисловою галуззю, де працевлаштовуємо фізичних працівників або спеціалістів меблевих фабрик. Натомість, висококваліфікованими фахівцями ми не займаємося.
- Якщо, не беручи до уваги вже цілком патологічні випадки, порівняти становище українців на польському ринку праці із становищем місцевих мешканців, то що ми побачимо? Йдеться не лише про умови праці, але й про те, як їх тут сприймають. І чи не відносяться тут до них так, що начебто вони забирають працю у поляків (зрештою, про такі острахи щодо закордонних працівників можна почути в кожному суспільстві)?
- Ні, такі острахи цілковито необґрунтовані (я почну із другої частини цього запитання). Це так само, як коли поляки виїздили до Великої Британії або Ірландії у пошуку ліпшого життя і праці. Так і до Польщі приїхали українці. Вони не забирають робочих місць, а радше заповнюють ті прогалини, що тут існують. Згідно зі статистикою за 2016 рік, 42% польських підприємств не було б в змозі виконати своїх замовлень, якби не робітники з України. Отже, такої проблеми просто не існує. Якщо ж ідеться про становище українських працівників, то їх добре сприймають на польському ринку праці, бо, по-перше, завдяки ним можуть працювати місцеві фірми, а по-друге, бо вони охоче вчаться і дуже швидко асимілюються серед поляків. І навіть законодавство 2017 року, що вирівнює зарплатню поляків і українців, призводить до того, що на ринку праці немає дискримінації. Натомість, проблема, як я згадував, існує з деякими посередниками, котрі не завжди виплачують зарплатню та гроші за додаткові години праці, та не повністю сплачюють внески на соціальне страхування.
Цього тижня Маріушем Маркевичем та його співпрацівниками було створено петицію до міністра родини, праці і соціальної політики Ельжбєти Рафільської з закликом прискорити процедуру видачі заяв про намір працевлаштування іноземців у Польщі. З текстом петиції можна ознайомитися тут.
Натомість, нижче Ви можете переглянути першу серію відеопорад про працевлаштування у Польщі.
Антон Марчинський