Фонд Мами і Тата заохочує польських чоловіків ставати батьками. З цією метою фонд проводить суспільну кампанію «Класно бути татом». Про кампанію, а також про батьківство будемо говорити з головою Фонду Мами і Тата Мареком Ґрабовським.
У чому суть кампанії?
- Акція базується на двох фундаментах. Перший – це звіт нашого фонду «Батько 2017», в якому описуємо історичний контекст буття батьком у Польщі. Тут теж знайдете актуальні дані про кількість чоловіків-татів. Плюс є ще суспільна кампанія «Класно бути татом», в якій пропагуємо серед чоловіків ідею батьківства.
Кампанія «Класно бути татом» - це відеоролик, який кружляє Інтернетом. Мені пригадується схожий ролик, який два роки тому пропагував материнство. Тепер прийшла черга на чоловіків?
- Так. Коли ми працювали над попередньою кампанією, яка пропагувала материнство, то вже тоді задумувалися над тим, щоб зробити аналогічну, але адресовану чоловsкам. Наш фонд діє завдяки приватним пожертвам, тому праця над кампанією «Класно бути татом» тривала аж півтора року. Якщо говорити про «материнську» кампанію, то вона викликала неоднозначні реакції. Ролик полягав на протиставленні слів (і дій) «встигла» - «не встигла». Наприклад, «я встигла побувати в Токіо, але не встигла стати мамою». На темі часу ми теж побудували «татівську» кампанію, але час тут не є визначальним.
Як Ви вже згадали, кампанія «Не відкладай материнства на потім» була суперечливою і викликала теж негативні оцінки... Цьогорічна кампанія є більш стриманою...
- Так, цього разу є більш стримано. У цій кампанії розповідаємо, що саме чоловіків приваблює у батьківстві, що їх притягує в цій ролі. Ми вдаємося до символів та висловів, які є зрозумілі й близькі чоловікам. Перед цим, на наше замовлення Центр опитування громадської думки IPSOS провів дослідження серед поляків і виявилося, що польські чоловіки ставляться до батьківства як до пригоди, чогось захоплюючого, але також - як до дуже серйозного виклику, вони думають про сім’ю, про дитину в сім’ї теж в категоріях боротьби. Отже, цей підхід відрізняється від «жіночого». Жінки думають про сім’ю радше як про затишок, сімейне вогнище тощо.
На своєму сайті Фонд Мами і Тата пише, що цією кампанією «Класно бути татом» ви б хотіли розпочати дискусію про батьківство у Польщі, а також повернути татам належний статус... Чи останніми роками щось сталося з польськими батьками, їхній статус впав?
- Я думаю, що впродовж останніх десятиріч сталося багато поганого. Чоловіки дедалі пізніше вирішують устаткуватися, тобто одружитися або знайти постійну партнерку, а також – стати татом. Чоловіки мають цілу палітру острахів, пов’язаних із батьківством. Тому, буває так, що від цього батьківства втікають. Або бувають теж такі ситуації – як показують дані Головного статистичного управління - коли польські чоловіки стають татами, то покидають свої сім’ї.
Про ці острахи та побоювання, зрештою, можна прочитати у вашому звіті «Батько 2017».
- Так, ми про них пишемо, їх, насправді, багато. Цей страх перед батьківством у різних чоловіків – різний, все залежить, чи чоловік має дітей, скільки їх має, чи не має. Якщо говорити про чоловків, котрі не мають дітей, то найчастіше вони бояться змінити свою життєву ситуацію, вийти із зони комфорту. Побоюються того, що коли з’явиться дитина – закінчаться розваги, забави, настане кінець отим добрим часам безвідповідальності та свободи. Звісно, ці острахи є чкоюсь мірою обґрунтовані, ми цього не заперечуємо.
А чого бояться чоловіки, котрі вже мають дітей?
- У випадку людей, які вже мають одну або дві дитини, цей страх вже трішки інший. Він стосується пологів, служби охорони здоров’я. Часто буває теж так, що дружина після перших пологів не хоче мати дітей, тому що не хоче проходити ще раз через цей досвід. Отже, чоловіки бояться у цьому випадку за свою партнерку. Крім цього, чоловіки, котрі вже мають дітей, в контексті збільшення сім’ї на ще одну дитину, починають думати про фінансові наслідки цього рішення – чи ми помістимося у машині, чи треба буде купувати більше авто, на яке треба буде брати кредит... Чи квартира, в якій живемо, не затісна, чи треба купити нове помешкання, і знову – кредит. Отже, можна на якийсь час забути про закордонний відпочинок.
Що Фонд Мами і Тата відповідає таким чоловікам (яких, припускаю, не так мало)? Як ви розвіюєте їхні острахи, сумніви?
- Ми не вигадуємо якоїсь нової історії, не вибиваємо вже відчинених дверей. Ми просто повторюємо те, що нам говорили тати, котрі мали кілька дітей. А батьки нам говорили, що діти – це пригода, подорож, в яку варто вирушити. Цього не купимо у крамниці, не заступимо це грами чи найновішою моделлю смартфона. Це – досвід, який пов’язаний з емоційним дозріванням. Наприклад, коли маємо одну дитину, то відчуваємо, що ця дитина любить нас понад усе. Отже уявіть цю любов, але помножену на чотири чи п’ять разів.
Чи польські чоловіки беруть активну участь у вихованні дітей? Що показує звіт вашого фонду?
- Що було для мене певним відкриттям у цих дослідженнях, так це те, що чоловіки зачаровані процесом розвитку дитини. І навіть коли вони не беруть активної участі у вихованні дитини, її розвиток та процес зміни є чимось неймовірним. Останні демографічні дані показують, що 45% польських дітей – це одинаки, так само їхні батьки теж були єдиною дитиною у своїх батьків. Тому для чоловіків поява дитини є чимось абсолютно новим– вони не мали молодшого брата чи сестри, не мали досвіду з немовлятами... Тому чоловіки часто дивляться на дитину як на дуже складний механізм, наприклад, як на комп’ютер, який треба зрозуміти, навчитися його обслуговувати тощо, маля ж треба навчити говорити, ходити і так далі... або є ще такий підхід – дуже перепрошую за слово – але чоловіки дивляться на дитину як на такого незнаного звіра.. так-так звіра, такі відповіді ми отримували від анкетованих, цей звір є цікавим, і з ним можна вибудувати з’язок. Взагалі, мушу сказати, що чоловіки думають про сім’ю в категоріях проекту. Жінки ж думають про сім’ю в органічних категоріях, як про єдине, неподільне тіло. І цей підхід жіночо-чоловічий був для нас дуже цікавим. В цих різницях бачимо величезний потенціал. І в нашій кампанії йдеться про те, щоб показати чоловікам – слухай, у батьківстві є щось, що Тебе позитивно накрутить.
У вас самого – четверо дітей. Який ваш рецепт на те, щоб знайти час на усіх? Адже роздвоїтися не можна...
- Роздвоїтися не можна, але я думаю, що для кожної дитини варто окремо знайти час. Це можуть бути прості справи – прогулянка або малювання паркана.. можна теж разом з дітьми робити домашнє завдання. Хоча я цього не роблю, тому що не люблю, не відчуваю себе добре в ролі вчителя. Натомість дуже радо граю з дітьми в настільні ігри або навіть комп’ютерні. Звісно, дівчатка вимагають іншої активності. Наприклад, наша наймолодша донечка має три роки і дуже любить коли її носять на руках, зі старшою ми ходимо на футбольні матчі, тому що вона цікавиться футболом. Але, повторюю, варто кожній дитині присвячувати час окремо. Важливо, щоб дітям було з батьком цікаво. І щоб цей час відрізнявся від часу, проведеного з мамою. Однак, тати дають дітям у вихованні більше свободи... Наприклад, коли дитина входить на дерево, то мама зазвичай каже – ні, ні, злазь, це небезпечно.. а батько скаже як краще вилізти на верхівку дерева.
Тому варто бути батьком щоб дозволяти дітям відкривати перед собою світ. У нашій студії був Марек Ґрабовський, голова Фонду Мами і Тата, батько чотирьох дітей. Ми розмовляли про кампанію «Класно бути татом», яка має заохотити польських чоловіків не зволікати з батьківством.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
PR24/Яна Стемпнєвич