10 грудня у Перемишлі відбувся «Марш перемиських та львівських орлят». Маршрут ходи пролягав під будинком Українського Народного дому у цьому місті. Ігор Горків, член Об’єднання українців у Польщі (відділ у Перемишлі) був свідком цього відрізка маршу і записав його на відеокамеру:
- Це кількахвилинний матеріал, на якому видно, як «Марш орлят перемиських і львівських» проходить повз Народний дім, український осередок у Перемишлі. У той час, коли колона проходить, хтось з учасників маршу кричить польською мовою «смерть українцям!». Ми одразу цей запис опублікували. На жаль, в Перемишлі маємо таке відчуття, що атмосфера погіршується. Два роки тому, під час подібного маршу колона учасників зупинилася біля українського дому і скандувала «znajdzie się kij na banderowski ryj». Півтора року після того маршу група агресивно налаштованих шовіністів у Перемишлі напала на українську процесію. Цього разу ми вирішили одразу опублікувати цей запис, щоб відбулася реакція і місцевої влади, і служб, які відповідають за безпеку і порядок у місті.
Об’єднання українців у Польщі (ОУП) подало повідомлення до окружної прокуратури в Перемишлі з вимогою розслідувати цей інцидент щодо закликів до насилля проти українців, які прозвучали під час маршу з 10 грудня в цьому місті. Повідомлення про вчинення злочину до прокуратури направила теж неурядова організація Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки – говорить Рафал Ґавел з Центру:
- Ми в цій справі надіслали до прокуратури міста Перемишля повідомлення про вчинення злочину. Це злочин заклику в громадському просторі до ненависті з огляду на національність. Цей злочин у Польщі карається. Залежно від того, як його буде закваліфіковано, за це загрожує покарання навіть до 10 років ув’язнення.
- Ми вважаємо, що кожна людина має рівні права, і кожна людина, яка живе у Польщі, незалежно від того, якої вона національності – ромської, української, російської чи будь-якої іншої – має рівні права щоб тут жити. Те, що сталося під час маршу, вселяє в нас сильну тривогу. Тривожить нас передусім те, що ці люди, котрі охоплені ненавистю, вигукують такі гасла, але теж те, що поліція, яка охороняла цей марш, не зареагувала на ці вигуки, що поліція не перервала цієї ходи, не арештувала людей, котрі вигукували ці гасла. На наше переконання, в момент, коли пролунав викрик «смерть українцям!», цей марш слід було припинити, а зловмисників – притягнути до кримінальної відповідальності.
Поліція не перервала ходи, тому що до цього не було передумов, - говорить заступник президента Перемишля Ґжеґож Гайдер:
- А чому цей марш мав би бути зупинений? Ще раз наголошую: хтось - як можна зрозуміти із запису відео – не учасник ходи, кинув таке гасло. Ніхто його не підхопив, отже, не можна сказати, що будь-хто з присутніх ототожнився із цим гаслом. Отже, я не бачу жодних передумов, щоб цей марш зупинити.
Як переконує Ґжеґож Гайдер, влада міста засуджує цей інцидент. «Українська національна меншість становить важливий елемент культури міста та воєводства – наголошує заступник мера міста. - Тому хтось, хто вигукує такі гасла, повинен бути покараний», - каже:
- Ми відмежовуємося від таких гасел. Натомість прагну наголосити, що «Марш перемиських і львівських орлят» був організований задля вшанування пам’яті молоді та дітей, які загинули 1918 року в обороні Перемишля і Львова, і тільки це було його метою. Зрештою, цей марш відбувається щороку, і нагадую, що кілька років тому там лунали ще більш агресивні гасла, причому їх повторював натовп.
Які саме гасла?
- Кілька років тому прозвучало гасло, яке мушу повторити з великим жалем, наголошую, я це засуджую – «Знайдеться палиця на бандерівське рило». Отже, скажу так – ми вже цей шлях трішки пройшли. І нині - таке гасло, яке пролунало 10 грудня, - його ніхто не підхопив. Це показує, що впродовж цих кількох років проведення маршу організатори випрацювали таку модель, що вони в змозі запанувати над потенційними негативними емоціями.
«Марш перемиських та львівських орлят» відбувається під патронатом президента міста, патронат над ходою взяло теж ряшівське відділення Інституту національної пам’яті. Організатори маршу, як говорить Ігор Горків, це:
- Неформальна група «Патріотичний Перемишль», організація «Всепольська молодь» з Перемишля, Національно-радикальний табір (тобто радикальні націоналістичні організації - ред.), Товариство історичних реконструкторів, воєводська установа культури «Культурний центр міста Перемишль». Учасниками маршу були члени організації, яка називається «Табір Великої Польщі», яка взяла на себе відповідальність за знищення українських могил на Прикарпатті протягом останніх двох років.
Інцидентом з 10 грудня, як каже, обурений Міхал Дворчик. Депутат правлячої партії Право і спавредливість, голова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків Польщі та України вже повідомив прокуратуру міста Перемишля, а також вислав у цій справі лист до свого відповідника:
- Тобто співголови депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща Миколи Княжицького та співголови цієї групи Оксани Юринець, ця група має двох голів. У цьому листі я висловив свій жаль з приводу цієї провокації – адже по-іншому не можна назвати того, що відбулося. Прокуратуру міста Перемишль я попросив з’ясувати цю ситуацію. Для мене як політика будь-яка ненависть є неприйнятною. Це не тільки порушення закону, але я теж як християнин не можу погодитися на заклики до ненависті та насильства – а із цим, як мені здається, ми мали справу.
- Незалежно від того, хто це був – божевільний, націоналіст чи провокатор – хто цю ситуацію викликав, то слід з’ясувати, хто несе за це відповідальність, цю людину потрібно притягнути до відповідальності. Немає згоди на таку поведінку у громадському житті. Немає згоди на насильство у громадському житті, цього не можна толерувати.
Міхал Дворчик, натомість, наголошує на позитивному вимірі польсько-української співпраці – так, у середу, 14 груднчя, в польському Сеймі відкрито виставку «За вашу і нашу свободу. Союз Пілсудський – Петлюра 1920», присвячену польсько-українському союзові та військовій співпраці:
- Це неймовірно, наскільки схожою є теперішня ситуація із тою, яка була близько ста років тому. Тоді Польща захищала Європу від совєтської агресії. Тепер Україна захищає Європу від російського імперіалізму на Донбасі. Ця подія є важливою з точки зору історичної політики і Польщі, і України. Цим подіями можуть пишатися як українці, так і поляки. Тому до цієї історії та до цих героїв варто повертатися. Микола Княжицький задекларував, що на початку січня 2017 року цю висатвку буде показано у Верховнй раді – це дуже добрий сигнал. Додам, що таких прикладів позитивної співпраці маємо багато, і на них варто зосереджуватися, а не на провокаціях, які не служать ані Польщі, ні Україні, і в яких зацікавлені треті країни, котрим не на руку, щоб польсько-українська співпраця розвивалася.
Нагадаємо, очільник української дипломатії Павло Клімкін нещодавно сказав, що Україна пильно стежить за ставленням польського суспільства до українців. При цьому Павло Клімкін не бачить причин для занепокоєння. Міністр додав, що нині складно говорити про «якийсь особливий вибух антиукраїнських настроїв». При цьому він згадав про інцидент зі спаленням українського прапора у Варшаві під час «Маршу незалежності». На думку українського міністра закордонних справ, спалення українського прапора було, найімовірніше, запланованою провокацією.
Яна Стемпнєвич